Камінна поема, втілена в скульптурній композиції “Зустріч Марії з Єлизаветою” собору в Реймсі

План

Вступ.

I.Прозріння.

II.Народження готики.

III.Собор – символ світу.

IV.Біблійний сюжет, втілений у камені.

V.Композиція “Зустрічі Марії з Єлизаветою”:

а) образ Марії;

б) образ Єлизавети.

VI. Поема материнства.

Висновок.

Репродукція.

Список використаної літератури.

Бувають в нашому житті моменти, коли ми несподівано усвідомлюємо те, що оточувало нас завжди. Кожного разу я прямую в академію одним і тим же шляхом і от одного дня раптово помічаю, який чаруючий краєвид відкривається з цієї невеличкої гірки, а он біля тієї будівлі ростуть чудові квіти, а які дивні листочки у цього древа, а сусідній будинок виявляється пофарбований в ніжно-лазуровий колір. Як я не помічала всього цього раніше? Я ж кожного дня бачила і краєвид, і деревце, і квіти, і будиночок, і лише тепер помітила які вони незвичайні.

Людський розум часто не звертає уваги на певні речі, і от раптово наступає прозріння, людина відкриває для себе щось нове, і це нове перевертає свідомість, воно зачаровує дивує, дивує тим, що існувало поряд і лише тепер постало в уяві.

Схоже прозріння сталося наприкінці XVIII на початку ХІХ століття, коли краса готичного мистецтва зачарувала душі і серця, стомлені від вишколених норм класицизму і академізму. Про те, яке захоплення викликала готична архітектура і скульптура, коли після довгого забуття Європа усвідомила нарешті значимість художнього спадку середньовіччя, ми можемо зрозуміти з таких рядків Гоголя:

“Була архітектура незвичайна… ─ ми її залишили, забули, неначе чужу, знехтували, як незграбну і варварську. Чи не дивно, що три століття пройшло, а Європа, яке кидалася на все, жадібно переймала все чуже, дивувалася чудесами минулого, римським і візантійським, або спотворювала їх своїми формами, - Європа не знала, що всередині неї є дива… що в надрах її містяться Міланський та Кельнський собори і ще й понині чорніє церква незакінченої башти Страсбургського мюнстера.

Готична архітектура, та готична архітектура, яка утворилася перед закінченням середніх віків – це таке явище, яке ще ніколи не викликав смак і уява людини.”

Суспільству потрібні злами, адже тоді стара свідомість руйнується і з’являється нова, яка вливається в життя молодою бурхливою силою і примушує його рухатись швидше.

В 12 ст. в феодально-церковній Європі відбувається перелом. Західну Європу охоплюють нові соціальні рухи, що струшують міцну будівлю феодальної системи. Найбільш помітна боротьба міст за свою незалежність. В містах, вільних від гніту феодальних сеньйорів, прокидається вільнолюбний дух. Міста багатіли, бюргерство завойовувало все нові і нові права. Тому тепер собори споруджувалися на замовлення та за кошти міської общини. Побудова і прикрашення храму, на яке часто йшли десятиліття, була вже дійсно народною справою.