Культура первісного суспільства

Фетишизм - поклоніння неживим предметам, які наділялися над-природною силою і могли допомагати тим, хто їм поклонявся. Магія - віра, сподівання людини змінити природний хід подій, вплинути на них магічними діями, заклинаннями, чарами) в потрібному для неї напрямі.

Ведучи мову про суспільні відносини, зауважимо, що на зміну ранньо-родової общини мисливців, збирачів і рибалок прийшла пізньородова община землеробів-скотарів. Економічну основу суспільства і далі складала родова власність на землю. Засоби виробництва перебували як в колективній, так і в індивідуальній власності. Значення останньої поступово зростало в міру відносно регулярного надлишкового продукту, частина якого поступала не в рівнозабезпечуючий, а в трудовий розподіл. Розвиток індивідуальної власності покликав до життя новий вид економічних відносин, названий американською дослідницею К. Дю Буа "престижною економікою". Вона проявлялась головним чином у взаємному обміні дарами.

Розглядаючи духовну культуру пізньородової общини необхідно підкреслити, що разом з ускладненням виробничої діяльності первісної людини розширялися її позитивні знання. Меланезійці Нової Ірландії знали й вміли вирощувати 14 різновидів хлібного дерева, 52 різновиди бананів, 220 різновидів тара, ірокези вирощували 14 різновидів маїсу. Розвиток математичних знань привів до появи перших лічильних пристроїв - спочатку в'язок соломи чи купки камінців, а потім особливих бірок чи шнурків з вузликами або нанизаних на них раковин. Такі пристрої описані в багатьох племен Америки, Африки, Океанії, існували вони і в первісній Європі: слово "калькуляція" походить від латинського "калькюлюс" - камінець.

Добу неоліту в Україні репрезентує трипільська культура (V-ІІІ тис. до н. е.), найприкметнішою групою знахідок у трипільців є орнаментальна кераміка, що була на дуже високому рівні. Визначаючи місце трипільської цивілізації в історії людства, англійські археологи Г. Кларк і С. Пігот обгрунтовують думку, що територія Праукраїни була прабатьківщиною індоєвропейських народів, а трипільці - орії були попередниками індоєвропейської етнічної сім'ї, в тому числі слов'ян, а отже й українців. Цієї думки дотримуються й інші українські та зарубіжні вчені, зокрема, австралієць В. Чайлд, англієць Г. Чайлд, француз Г. Руа, українці В. Паїк, Л. Силенко й багато інших.

Розглядаючи культуру первісної сусідської (протиселянської) общини стратифікованого суспільства, варто наголосити на тому, що ця доба характеризується розкладом общинно-родового ладу. Цей розклад був зумовлений насамперед (хоч і не тільки) дальшим значним зростанням про-дуктивних сил.

Суспільний поділ праці супроводжувався розвитком обміну. Це вже був не дарообмін періоду ранньородової общини, а справжній економічний обмін. Частина продукції почала вироблятися безпосередньо для обміну, тобто в якості товару. Цей обмін сприяв формуванню в суспільстві уявлень про еквівалентність предметів, що обмінюються, виникненню мірил вартості і засобів обміну. Ними, ставали найрізноманітніші предмети, які мали цінність через свою рідкість або вкладену в них працю: намиста із зубів тварин, раковини, шматки матерії, орнаментовані глечики і т. п.

З розвитком обміну вдосконалювалися засоби сполучення. Набули поширення колісні вози. Розпочалось спорудження доріг, з'явились кораблі з веслами і парусами. З середини 2 тис. до н. е. в якості тяглової сили почали використовувати коня.

Бурхливі економічні і соціальні процеси епохи стратифікованого суспільства сприяли дальшому зростанню зачатків позитивних знань. Розвиток землеробства, особливо зрошувального, яке вимагало точного визначення часу поливання, початку польових робів і т. п., привів до вдосконалення календаря, а, звідси, й астрономічних спостережень. Перші календарі були, як правило, місяцевими, тобто базувались на спостереженнях за зміною фаз Місяця, спогади про що збереглись у багатьох сучасних мовах (українське: місяць - Місяць і календарна одиниця).Розпочалась диференціація математичних знань, тому що зародження приватного землеволодіння покликало до життя, як показує сама назва цієї науки, зачатки геометрії, тобто "землемірства". Подібним чином відбувався розвиток й інших галузей знань. Винахід таких удосконалених сухопутніх і водних транспортних засобів, як віз і парусний корабель, сприяли розвитку не лише математики, але й механіки. З виникненням рудних металів зародилось металознавство.

Підсумовуючи, треба зазначити, що протягом трьох періодів, у яких еволюціонізувалась культура первісного суспільства, ускладнювались і вдосконалювались знаряддя праці, житло, одяг, форми людських колективів, сімейно-шлюбних відносин, виникали суспільні поділи праці, спеціалізація, зароджувалась приватна власність, родова община перетворилась в сусідську або територіальну, розвивалась міфологія, релігійні вірування, позитивні знання, мистецтво, яке несло на собі відбиток мужності, простоти і сили. Культурні надбання первісних людей стали п'єдесталом, на якому зводилася перша, доіндустріальна цивілізація.