Реформування правової бази культури: принципи й засоби

Основними елементами реформи регуляторного забезпечення культурної сфери є зміни старих законодавчих актів і створення нових. Часто інші складники державної політики розвитку, як, наприклад, реформа державного управління, фінансової чи податкової системи, або чи децентралізація, навіть якщо не враховують реформування культурного сектора прямо, вони все одно справляють на нього значний вплив.

Якість законодавчих положень можна визначити за низкою стандартних критеріїв. Оскільки досі нема консенсусу щодо стандартів якості законодавства, ряд країн, а також ОБСЄ, визначили перелік стандартів якості законів, який включає:

Стандарти користувача – такі, як чіткість, простота і доступність закону для простих громадян та бізнесу;

Стандарти оформлення – такі, як гнучкість та узгодженість з іншими законодавчими актами та міжнародними стандартами;

Юридичні стандарти, зокрема, структура законодавчого акту, впорядкованість закону, чіткість викладу норм, термінологія та наявність чіткого юридичного обґрунтування певної дії;

Стандарти дієвості, як-от відповідність норм конкретним проблемам і реальним життєвим умовам;

Економічні та аналітичні стандарти, як-от співмірність вигід та витрат, а також оцінка впливу на малий бізнес, конкуренцію, торгівлю;

Стандарти впровадження – практичність, здійсненність, надійність дотримання закону, його сприйняття суспільством, і наявність необхідних адміністративних ресурсів.

Цей набір стандартів відповідає найважливішим вимогам якості будь якого регуляторного акту: надійність, послідовність, дієвість, ефективність, відповідність чинній законодавчій базі, можливість впровадження і забезпечення дотримання закону. На переконання Д.Мучіки, суттєве удосконалення якості законодавчого положення, як щодо змісту, так і щодо якості, буде досягнуте через формулювання належних відповідей на принаймні три важливі групи запитань:

Чому пропонується новий правовий акт? Чому він необхідний? Чому він важливий?

Що являтиме собою зміст нового закону? Що він регулюватиме? У чому важливість і дієвість запропонованого законодавчого акту? Наскільки він відповідає правовим стандартам?

Як він трактує конкретну проблему? Як буде створюватися акт законодавства в плані інструментарію та методів? Як розроблений закон буде впроваджений і як забезпечуватиметься його дотримання? Яким чином буде визначатися вплив нового закону?

Запитання групи «Чому...», як правило, стосуються політиків, які повинні визначитися хоча б у таких аспектах:

Яким з можливих політичних варіантів віддається перевага?

Чи повинна ця політика втілюватися через регуляторні акти, чи може через інші засоби?

Чи є нова регуляторна інтервенція виправданою і здійсненною?

Запитання групи «Що...» стосуються конкретного змісту пропонованого законодавчого акту. Окрім огляду аргументів «за» і «проти» щодо галузевих та міжгалузевих підходів, зміст запропонованого акту необхідно оцінити за спеціальними критеріями. Багато урядів вже розробили такі стандарти та критерії.

Особливо слід відзначити критерії дієвості та сумісності з чинним законодавством. Це найважливіші критерії, які допомагають політикам передбачувати реальну дію запропонованого законодавчого акту і його доцільність. В цьому плані виникають деякі запитання:

Чи базовий підхід, запропонований у законодавчому акті, узгоджується з реальною ситуацією?