Українська діаспора:сучасний стан і перспективи співпраці

Щодо інших форм діяльності, то темі „Україна і Європа” була присвячена міжнародна наукова конференція, яку в 2005 році провів відомий у світі науковий центр україністики в Іллінойському університеті в м. Урбана-Шампейн (США). Науковці-україністи з усієї діаспори, а також і з України, своїми аналітичними доповідями привертають увагу світової громадськості до проблем історії та культури України. Саме українська діаспора в США взяла на себе місію створювати для України міжнародний авторитет. У роботі конференції взяв участь консул України в Чикаго Б. Базилевський, який, зокрема, підтримав пропозицію київських професорів проводити подібні науково-громадські акції в усіх країнах Європи [29].

У приміщенні Латвійської академічної бібліотеки тривала робота 2-ї міжнародної науково-практичної конференції „Українці в Балтії”, участь у якій взяли науковці, освітяни, громадські і державні діячі, підприємці та журналісти з Латвії, Естонії та України. Вони висвітлили широке коло питань, що стосуються історії та сьогодення наших співвітчизників у цьому регіоні, їхніх взаємин з історичною батьківщиною, стану балтійської україністики та досліджень Балтії в Україні, науково-технічного співробітництва наших країн, регіонального українського культурно-інформаційного простору, діяльності українських культурно-просвітницьких товариств та освітніх закладів. Резолюцією конференції, серед іншого, передбачено звернутись до органів влади України з проханням включити до розробленої Національної програми „Закордонне українство” на період до 2010 року низки заходів, які мають намір, у тому числі спільно з балтійськими колегами, реалізувати наші співвітчизники [30].

Міністерство культури і туризму України спільно з Українським культурно-просвітницьким центром „Дружба” проводило десятиденний міжнародний пленер „Україно, моя Україно”, в якому брали участь кращі професійні художники українського походження з Австрії, Білорусі, Естонії, Латвії, Литви, Молдови, Росії, Румунії, Польщі та Словаччини. Темою пленеру була столиця нашої держави, її минуле, сучасне і майбутнє. Ця мистецька акція започатковує в Києві постійно діючу галерею художників українського зарубіжжя [31,32].У січні 2005 року в київському міському Будинку вчителя відбулася науково-практична конференція „Українці: світова нація перед викликами ХХІ століття”. Її організатори – Українська Всесвітня Координаційна Рада, Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України та Інститут українознавства МОН України. У рамках конференції проходило пленарне засідання, проводилась робота секцій „Український етнос у просторі й часі” та „Закордонне українство”, а також відбулося засідання „круглих столів” „Державні механізми розвитку й утвердження української мови” та „Новітня хвиля української трудової міграції та еміграції”. На конференції були висвітлені важливі й актуальні проблеми сьогодення, ідеї становлення й самоствердження світового українства. Головним питанням конференції було формування адекватної громадсько-політичної структури, яка б відповідала не лише за координування українських організацій за кордоном, а й за їх підтримку з боку українського уряду [33].

8-10 березня 2006 року на базі Національного університету "Львівська політехніка" відбулася Перша міжнародна наукова конференція "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті".

Ініціатором проведення такого представницького форуму виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка". Свою підтримку у підготовці конференції надали Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Міністерство закордонних справ України, Міністерство культури і туризму України, Міністерство освіти і науки України, Українська Всесвітня Координаційна Рада, Львівська обласна державна адміністрація, Національний університет "Львівська політехніка" та інші державні й громадські інституції України. До участі у конференції зголосилося 245 осіб з понад 20 країн світу: Австралії, Білорусії, Грузії, Естонії, Італії, Казахстану, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Російської Федерації (Москва, Карелія, Самара, Саратов, Єкатеринбург, Димитровоград, Тула, Сургут, Санкт-Петербург, Мурманськ, Татарстан, Башкортостан), Польщі, Португалії, Придністров'я, Румунії, Сербії і Чорногорії, Словаччини, США, Угорщини, Узбекистану, Чехії, Франції а також – із 15 областей України та Автономної республіки Крим.

Під час конференції було зроблено перші кроки акції “Українську книгу – східній діаспорі”, започаткованої директором львівської науково-виробничої фірми „Поліграфічні технології” В. Запоточним. Мета акції – допомогти східній українській діаспорі у формуванні та поповненні бібліотек. Зусиллями В. Запоточного та його партнерів у Львові було зібрано близько 500 примірників української книжки. Це твори класиків і сучасників, випущені вітчизняними видавництвами. Запоточний провів низку зустрічей з учасниками конференції, з представниками східної діаспори. Зокрема з головою Об’єднання українців Саратова „Рута” О. Настечком та саратовським вченим-істориком І. Шульгою. Після цього половину зібраних книжок було надіслано до Саратова. І тамтешня бібліотека майже вдвічі збільшила фонди української літератури. Решту книжок отримали Башкирія та Уренгой (РФ).