Українська діаспора:сучасний стан і перспективи співпраці

Тож стратегічними завданнями та пріоритетними напрямками в роботі з українською діаспорою є:

- здійснення інформаційно-комунікаційних проектів, спрямованих на розвиток та забезпечення національно-культурних потреб закордонного українства

- інформування діаспори про актуальні події суспільного та культурного життя України

- сприяння встановленню контактів між науковими закладами, установами культури, творчими колективами з різних країн, які прагнуть підтримувати зв’язки з Україною

- створення мережі українських інформаційно-культурних центрів за кордоном - “Українських домів” [5].

Та, не зважаючи на позитивний поступ, все ж залишається немало проблем, вирішення яких потребує чималої уваги як з боку керівництва держави, так і регіональних органів влади.

Як не прикро констатувати цей парадоксальний факт, але саме тепер, коли Україні найбільше потрібні молоді, сильні, розумні люди, – величезний їх відсоток страждає від безробіття, і в той же час європейські країни оновлює, збагачує дешева українська робоча сила. Тільки в Чеській Республіці понад 400 тисяч наших заробітчан, тоді як міждержавною угодою обумовлена квота близько 50 тисяч. На життя і побут українських нелегалів у Чехії звертає увагу місцеве телебачення, щодня пише офіційна преса.

У подібному стані перебувають українські заробітчани-нелегали у Польщі, Росії, інших країнах. Опосередковано потерпають у тих країнах і громадяни українського походження, бо в суспільну свідомість закладається негативний образ українця [11].

На Піренейському півострові, за різними оцінками, мешкають від 350 до 500 тисяч українців. Іспанське місто Валенсію обрали місцем проживання майже 100 тисяч уродженців Івано-Франківщини.

Українці в Російській Федерації – найбільша національна меншина, яка нараховує 2,5 мільйона осіб. У Росії 105 великих організацій українців. Вони проводять сотні фестивалів культури, концертів, зустрічей з видатними представниками української інтелігенції. Та в українців Росії багато невирішених проблем. Не виконується Закон РФ „Про національно-культурну автономію”, немає українських шкіл, бібліотек, дитячих садків. У Росії не видають газети і журнали українською мовою, немає українських телевізійних і радіопрограм [25].

А 65 відсоткам етнічних українців, що проживають на півночі Молдови, освіта рідною мовою взагалі не доступна. Більш як 40 відсотків вважають, що мова й культура другої за кількістю нацменшини в Республіці Молдова вгасають, їм загрожує загибель. Такого висновку дійшли експерти громадянської місії „Українці в Молдові”, що проводили соціологічне опитування серед 1600 респондентів у місцях компактного проживання українців. За словами організаторів проекту, на 400 тисяч представників цієї національності в РМ лише дві українські школи. Водночас в Україні тільки в Одеській області налічується 26 шкіл з викладанням молдавською мовою [26].

Закордонним земляцтвам, бракує тісного і плідного зв’язку з Україною. Емігранти сподіваються, що державні органи, вітчизняні навчальні заклади, спонсори надаватимуть допомогу літературою, програмами, методичними посібниками тощо [27].Серед основних проблем у роботі з діаспорою є недостатня узгодженість дій державних установ та громадських організацій, що займаються проблематикою української діаспори, та відсутність культурно-інформаційних центрів України в місцях компактного проживання українців.

Також особливо гостро на сьогоднішній день постає питання налагодження широких гуманітарних та інформаційних зв’язків між українськими громадами світу, а також між громадським сектором і державою. Проте саме з огляду на це і з метою сприяння вирішення цього питання, за кордоном і в нашій державі проводяться різноманітні акції – видання довідників і посібників, “круглі столи”, засідання, конференції.

Так, наприкінці грудня 2004 року вийшов у світ підготовлений Інститутом досліджень діаспори довідник "Українські організації в країнах Заходу" (упорядник І. Винниченко), який містить лапідарну інформацію про громадські, жіночі, молодіжні, культурно-просвітні, освітянські, наукові, релігійні, бізнесові, спортові та інші інституції наших співвітчизників у понад 30 країнах. Дарування вітчизняним та українським закордонним інституціям видань інституту є одним із регулярних заходів міжнародного фестивалю "Нашого цвіту – по всьому світу", який проводиться від 1999 року. Каталог уже подаровано обласним науковим бібліотекам України, вітчизняним громадським організаціям. За сприяння Міністерства закордонних справ України довідник було передано українським науковим, освітнім, громадським та культурно-просвітнім інституціям, редакціям часописів та українським радіопрограмам у майже 50 країнах. Інформацію для довідника, який було видано за сприяння Київської міської держадміністрації, товариств "Світлиця" та "Україна – світ", акціонерних товариств "Оболонь" і "Укрсат", надали посольства та консульства України в країнах проживання наших співвітчизників [28].