Український народний костюм та зачіски
З додаткового верхнього одягу в народних жіночих костюмах були ще овчині некриті, прямого крою кожухи. Серед вищих верст населення криті сукном, китайкою, а іноді й шовком не приталені просторі хутряні шуби.
Киреї і делії в жіночих костюмах, не побутували. Навпаки – два основні види короткого верхнього одягу, дуже характерно для чоловічих костюмів західних, особливо гірських районів, а саме – безрукавий кептар і рукавний сердак, - жінки носили здавна.
Українське жіноче взуття в ХV-XVII ст. обмежувалось трьома основними видами: постолами, чоботами і туфлями.
Звичайним головним убором дівчат була смуга тканини або стрічка з орнаментом навколо голови. Заміжні жінки поверх скрученого волосся одягали очіпок.
Неодмінною прикрасою було намисто. Воно виготовлялось з каміння. Скла, мало круглу циліндричну форму. Використовувались прикраси для головних уборів: пір’я, стрічки, китиці.Догляд за волоссям – гордість і окраса жіноцтва, хоч доглядати за ним справа непроста.
Волосся було ретельно розчесане, заплетене в коси, причому чим довша і товща коса, тим більше гордості було в її володарки.
Буденна зачіска дівчини – українки виглядала так: волосся розчесане на рівний проділ, гладенько зачесане і заплетене у дві коси, які потім, як віночок укладались навколо голови. У святкові дні волосся заплітали в одну косу, прикрашали стрічками.
На Київщині і Черкащині робили зачіски двох видів: “Зв’язки” і “Колоколки”.
“Зв’язки” виконували наступним чином: волосся ділили на дві сторони правим проділом, потім над чолом перпендикулярно до проділу, відділяли частину волосся і спереду відділяли два пасма для начісу. З потилиці зачісували догори: на маківці зав’язували. Після цього волосся ділили знову навпіл і плели з них коси.
“Коло кіл”. Волосся розділяли зав’язували укладали у вигляді зв’язок, щоб заплести по декілька пасом волосся призначені для коси, розділяли на 3 частини: дві однакові, а третя дуже тонка. Тонкими пасмом почергово обгортали дві перші так, щоб коса, яка утворилась мала посередник заглиблення, на кінець цієї коси прикріпляли стрічку. Над чолом волосся маленькими частинами чіпляли гребенем і перекладали з однієї сторони на іншу і в результаті утворювалось зигзагоподібним проділом. На Закарпатті ділили волосся на дві частини щільно пригладжували над вухами дві коси, вплітаючи в них прикраси з бісеру або різнокольорові стрічки.
Цікава була зачіска “Брібниці” – волосся заплітали в маленькі кіски, плетіння починали при самій голові, три пасма поступово збільшуючи кількістю пасом від 6 до 24.
На Херсонщині прикрашали косу гребінцями по одному гребені викладали на скронях, а три на потилиці. Спереду волосся піднімали гребенями невисокими валиками в кінці коси вплітали стрічку і зав’язували її бантом. Найкращою прикрасою зачіски був вінок, плели їх з маку, волошок, ромашок. Ще давніше вінки плели із пір’я птахів (Закарпаття).
На українському весіллі вінок із стрічками відігравав ту ж саму роль що і фата у інших народів. У весільний вінок обов’язково вплітали барвінок – символ вічного кохання.
Як і у всіх костюмах східних слов’ян в Україні чоловічим основним одягом завжди була сорочка, прямого крою із вставленими рукавами, її носили всі верстви населення. Шили її з домотканого лляного полотна. Майже повсюдно в сорочках робили довгий центральний грудний розріз. Довжина української чоловічої сорочки була різною.
Будучи невідхильним елементом костюму спільними для всіх верств населення. Сорочка за своїм кроєм у різних соціальних групах мало відрізнялась. Відмінності полягали тільки в якості матеріалу і декору.
Декор був представлений насамперед вишивкою. Найпоширенішим і універсальним верхнім одягом була свита. Вона являла собою розстібне кептаноподібне вбрання майже прямого крою. Довжина свити була різного розміру від колін і до кісточок. Носили свиту підперезану широким поясом. Для пошиття свит переважно використовували кольорове сукно. Улюбленим оздобленням були вишивки або шнуркові аплікації. Найбільш поширеним додатковим верхнім одягом, що одягався поверх свити була кирея. До основного одягу до українських чоловічих костюмів належали штани, у 15-17 столітті існувало 3 типи штанів: