Конкурси перукарів як форма розвитку професійної майстерності

У 1971 р. відбувся перший Всеукраїнський конкурс перукарів (м. Львів). Змагалися 27 команд, у складі кожної з них були чо¬ловічий і жіночий майстри та дві моделі. Перше місце зайняли львів'янка Елеонора Заплава та харків'янка Раїса Попкова. У серп¬ні 1974 р. у Ворошиловграді (нині м. Луганськ) відбувся другий Всеукраїнський конкурс перукарів. У ньому взяли участь 54 майстри — переможці обласних і міських змагань. Судейська колегія складалася з модельєрів і майстрів 1-го класу; вона оці¬нювала роботу за 30-бальною системою. Майстри з жіночої зачіс¬ки виконували повсякденну, вечірню та модельну зачіски, майст¬ри з чоловічої — повсякденну і класичну зачіски. Перше місце зайняли київські майстри Раїса Потапова (жіночі зачіски) та Борис Мольцер (чоловічі зачіски).

У Міжнародному конкурсі перукарів, що відбувся у 1970 р. в Москві брали участь команди соціалістичних країн у складі восьми майстрів — п'яти жіночих і трьох чоловічих перукарів. Жіночі майстри виконували вечірню, модельну та повсякденну зачіски; чоловічі — повсякденну й класичну. Основні вимоги щодо кожної моделі — сучасність і максимальна відповідність зачіски зовнішності й ансамблю одягу моделі.

Наступним кроком у розвитку конкурсного руху став VIII Всесоюзний конкурс професійних перукарів і косметологів, який відбувся у Києві 1988 р. Саме на цьому конкурсі українська ко¬манда добилася найвищих результатів! У різні часи до складу збірної команди українських майстрів і збірної Радянського Союзу входили Раїса Потапова, Олександр Ляпіч, Євген Факторович, Людмила Степанова, Тетяна Бондаренко, Людмила Дерев'янко, Олександр Фурман, Світлана Сас, Іван Штирьов, Валентина Міхеєва. Дехто з них згодом став суддями національних і міжнарод¬них конкурсів; крім того, вони виховали плеяду нині видатних українських майстрів.

Порівняно із першими конкурсами сучасні вимоги до їхніх учасників значно зросли. Ускладнюються способи фарбування волосся, які підкреслюють нові форми та лінії зачісок; з'явилися оригінальні прийоми оформлення волосся з використанням сучасних косметичних препаратів, удосконалюються інструменти, обладнання.

Конкурсні роботи видовищні. Вони чітко поділяються на пов¬сякденні, вечірні та фантазійні. Зачіски виконуються згідно із конкурсними правилами й задумкою майстра. Лише при вико¬нанні фантазійних зачісок дозволяються екзотичні прикраси та яскраве фарбування волосся. Участь у конкурсах потребує від майстра значних технічних знань, творчої фантазії та неординарності художнього мислення. Він має представити модель, яка найповніше виражає його розуміння моди в розвитку. Тобто та¬ку, що відповідає не тільки вимогам сьогодення, але й демонструє самобутнє бачення її перспектив (рис. 9.13).

У наш час важливу роль у розвитку напрямів перукарської справи, в підвищенні кваліфікації майстрів у галузі моделювання зачісок відіграють навчально-методичні центри, де викладають і працюють майстри високого класу, призери міжнародних конкур¬сів. На основі узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду тут проводиться навчальний процес, виховується нове покоління майстрів, працюють курси підвищення кваліфікації, створюються нові стрижки та зачіски, формуються нові напрями моди, розроб¬ляються нові технології, впроваджуються нові види послуг, удос¬коналюються попередні. Найвідоміші із них — авторська школа В'ячеслава Дюденка, Центр перукарського мистецтва «Володимир Тарасюк», навчально-методичний центр «S&A group» (м. Київ), Центр моди Людмили Абрамової (м. Дніпропетровськ).

Національна збірна України з перукарського мистецтва. Спор¬тивний азарт, бажання програмувати моду збирає кращих майстрів на чемпіонати світу з перукар¬ського мистецтва. Участь у кон¬курсах сприяє професійному розвитку та кар'єрному росту учасників, є важливою подією у розвитку вітчизняного перукар¬ського мистецтва.

Вперше збірна команда Ук¬раїни з перукарського мистец¬тва виступила на чемпіонаті світу в Сеулі. Старт був більш ніж успішний: 15-те місце серед 36 країн-учасниць. За підсумка¬ми чемпіонату світу 5 вересня 1998 р. наша країна стала чле¬ном Міжнародної конфедерації перукарів (ОМС).На Берлінському чемпіонаті 2000 р. наші майстри зайняли 13-те місце серед 49 команд-учасниць. У 2002 р. в США національна збірна команда перукарів України здобула високий титул — «Краща континен¬тальна команда Континент «Східна Європа», а її успіхи були від¬значені спеціальним кубком.

Черговий чемпіонат світу з перукарського мистецтва відбувся 6-8 листопада 2004 р. у Мілані (рис. 9.14). Українська збірна достойно представила країну, виборовши дві золоті медалі, низку призових місць і престижних нагород.

З кожним роком нові конкурсні ідеї стають концептуальнішими, їхнє втілення — відповідальнішим. Враховуються філософія образу, його пластика, елітарність, сексуальна привабливість. Технічні номінації — найвідповідальніші у програмі змагань. Згідно з правилами ОМС, тільки за умови реєстрації команди в технічній категорії національна збірна має право включатися до конкурсної боротьби (рис. 9.15).