Творчість перукарів Стародавнього Риму

Римлянки змінювали колір волосся, фарбуючи його, або на¬дягали перуки.

Фарбування волосся вимагало спеціальних знань і відбувало¬ся у кілька етапів. Спеціальні рабині, «ортотрікс», застосовували для цього розчини лугу. «Каламістра» мила, сушила волосся, за¬вивала його на щипці; «псекас» змазувала волосся помадою, а «кіпасіс» укладала в зачіску. Для прикрашання зачісок жінки ви¬користовували вінки з троянд. Але не тільки жінки носили по¬дібні прикраси, деякі франти також віддавали перевагу вінкам, і не тільки з живих, а й із золотих троянд, посипаючи при цьому волосся золотою пудрою.

Хоча чоловічі зачіски й не були такими складними, як жіночі, але їм також приді¬лялося багато уваги.

Культура та мода Стародавнього Риму, як відомо, складалася під впливом етрусь¬кої й грецької культур, у тісному контакті з якими римляни перебували протягом століть. Як і у греків, у римлян спочатку були популярні зачіски із завитого волосся; бороду також завивали (у III ст. до н. е. римляни носили бороди). Перші кваліфі¬ковані перукарі, вихідці з Сицилії, з'яви¬лися в Римі тільки у 290 р. до н. е. Вони запровадили в технологію щипці для за¬вивки волосся і бігуді. Така мода серед чо¬ловіків тривала до епохи імператорського Риму.

Чоловіки до кінця II ст. до н. е. відпус¬кали довге волосся і бороди. Пізніше в мо¬ду увійшли короткі стрижки (навіть голін¬ня голови) й голені обличчя, до того ж за звичаєм, запозиченим у греків, у жертву бо¬гам приносили перше обстрижене волосся дітей і першу бороду юнаків.

Оформлення зачісок і борід у чолові¬ків протягом усього історичного періоду багато разів змінювалось. У період зарод¬ження Римської імперії характерною за¬чіскою для чоловіків стала коротка стриж¬ка. Вважалося, що довге волосся і борода заважають у битві. Волосся зачісували в напрямку його росту. Над чолом у вигля¬ді короткого чубчика укладали вільні пасма (рис. 1.39).

У ранньому періоді чоловіки носили також бороди, вуса і від¬носно довге волосся. Голене обличчя стало популярним у III ст. до н. е. В II ст. до н. е. можна було іноді побачити невеликі бороди. Скульптурні зображення римських імператорів дають уявлення про чоловічу моду Римської імперії. Нерон мав зачіску, що скла¬далася з хвилястих пасом, зачесаних наперед (рис. 1.40).

Найпопулярнішою вважалася така зачіска, як в імператора Каракали. Вона нагадувала кулю із завитого дрібними кучерями волосся (рис. 1.41).

/ Чоловіки в Давньому Римі коротко і рівномірно підстригали в'олосся з усіх боків, потім закручували дрібними кільцями або локонами разом із бородою й бакенбардами. Багато чоловіків

користувалися накладками або перуками, адже лисина була предметом кепкування. Деякі зачіски часів імперії носять і тепер. Одна із них — так званий «їжак». Цю зачіску носили ще за часів імперато¬ра Тита Веспасіана (І ст. до н. е.), а зачіс¬ку з боковим проділом та «чуб» над чолом носив Цезар. На свята чоловіки прикраша¬ли волосся вінками з лавра або плюща. Військові носили шоломи з «нащічниками» і захистом для носа. Зверху шоломи прикрашали султаном.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Будур Н. История костюма. — М.: Олма-Пресе, 2001.

2.Васіна З. Український літопис. Вбрання. - Т. 1. — К.: Мис¬тецтво, 2003. 26 с.

3.Золотов Ю. Французский портрет XVIII ст. — М.: Иск, 1968.

4.Иллюстрированная инциклопедия мод/ Под ред. Л. Кибаловой. Прага: Артия, 1986. — 320 с.

5.Кирсапова Р. Сценический костюм и театральная публика в России XIX ст. - М.: Артист, 2000.

6.Коконова Й., Самсонадзе Н. Женщина й ее платье: Век XX. М.: Инкомбук, 2000. - с. 63.