Естетика і мистецтвознавство. Естетика і етика

У працях Дессуара присутнє поняття «естетично-мистецт¬вознавчий» (підхід, аналіз тощо), але ставлення до філософії як основи естетики загалом негативне, адже філософія «принижує» естетику. Роз¬мірковуючи над проблемою місця естетики в структурі міжпредметних зв'язків, Дессуар орієнтував естетику на пошук зв'язків з етнологією, історією, психологією.

Спробами знайти нові шляхи зближення естетики і мистецтво¬знавства позначена позиція, найвпливовішого французького естетика XX ст. ЕТЬЄНА СУРИО (1892–1979). Ще у 30–50-ті роки

в роботах «Майбутнє естетики» (1929), «Співвідношення мис¬тецтв. Елементи порівняльної естетики» (1947) Сурйо нама¬гався розглядати твір мистецтва як становлення нової реальності, а види мистецтва він визначав через специфіку чуттєво-смислових елемен¬тів – квалій (від лат. диаііа – якість). Саме через засоби оформ¬лення квалій, а ними є звук, колір, світло, слово, рух, може виникати самобутній «космос» – художній твір, позначений оригінальністю, неповторністю, авторським баченням світу.

Проблему співвідношення естетики і мистецтвознавства досить активно розробляли представники російської естетики – Ю. Бо-рев, А. Єремєєв, А. Зісь.

Вивчення предмета естетики з урахуванням широкого кола проблем мистецтвознавства було і залишається на сучасному етапі розвитку естетичної науки склад¬ною і дискусійною проблемою. Неоднозначність оцінки місця і ролі мистецтва в структурі предмета естетики, суперечливість щодо масштабів і специфі¬ки взаємодії естетичної та художньої сфери призво¬дили до спрощення, а іноді і до вульгаризації естети¬ки, спроб перетворити естетику на прикладну науку. У другій половині XIX ст. французький етнограф і антрополог Ш. Летурно намагався обгрунтувати так звану естетичну палеонтологію. Вчений був переко¬наний, що тільки антропологія здатна опанувати внутрішній зміст естетики і мистецтва.

ЛІТЕРАТУРА

Борев Ю. Б. Предмет и задачи эстетики // Эстети¬ка. – М., 1985.

Міфи Давньої Греції. – К., 1980. Мифологический словарь. – М., 1985.

Підлісна Г. Н. Світ античної літератури. – К., 1989.

Словник античної міфології. – К., 1985.

Фрагменты ранних греческих философов. – М.,

1989. – С. 5–17.

Шкуратова Н. Б. Проблема катарсису: історичний

аспект //Етика, естетика і теорія культури: Зб. – К.,

1992. – № 35.

Эстетический смысл «золотого сечения» // Филос.

науки. – 1983. – № 3.

Ярхо В. Н. Новый папирусный фрагмент Эсхила //

Античная культура и современная наука. – М., 1985.