Естетичний смак

Дійсно, людина, яка має розвинений естетичний смак, відрізняється певною завершеністю, цілісністю, тобто є не просто індивідом, а особис¬тістю. Важливо зрозуміти, що особистість крім індивідуальних особливостей – стать, вік, колір волосся і очей – має також індиві¬дуальний внутрішній духовний світ, специфічні соціальні цінності.Смак і оцінка потребують розгляду чуттєвого компонента естетич¬ного смаку. Розвинена чуттєвість може виконувати функцію оцінки дійсності з точки зору відповідності її суспільним потребам та ідеалам людини і водночас є фундаментом судження смаку, яке у подальшому коригується понятійними і логічними формами мислення.

Становлення особистості – процес складний і тривалий. Можна сказати, що він не завершується ніколи. Проте є певна межа, певний ві¬ковий кордон, коли формуються основні соціальні характеристики особи, – від 13 до 20 років. Саме у цьому віці формується естетичний смак. Цінність кожної особи полягає саме у її неповторності, своєрідності. Значною мірою це досягається тим, що в процесі становлення на особу впливає свій неповторний комплекс культурних цінностей і духовних орієнтацій. У та¬кий спосіб складається унікальність формування кожної людини. Есте¬тичний смак стає не тільки інструментом формування цієї універсальності, а й способом її об'єктивації, суспільного самоутвердження.

Ми вже підкреслювали зв'язок, який існує між поняттями «смак» та «оцінка». Проте необхідно також зосередити увагу на розгляді спів-

91

відношення смак і міра. Естетичний смак є своєрідним почуттям міри, вмінням знаходити необхідну достатність в особистому ставленні до світу культури і певних цінностей. Існування естетичного смаку виявляється як розмірність внутрішнього і зовнішнього, гармонії духу і соціальної реалізації особи. Слід ураховувати, що досить часто смак зводять лише до зовнішніх форм його вияву. Наприклад, смак розгля¬дають як здатність людини наслідувати моду (тут мода тлумачиться у вузькому і широкому значенні). Необхідно більш детально пояснити це поняття. Є багато людей, які модно одягаються, відвідують попу¬лярні виставки, орієнтуються у вирі, скажімо, літературних публікацій. Усе це не суперечить формам об'єктивації смаку. Проте естетичний смак є не тільки зовнішнім виявом, а й глибоким гармонійним поєд¬нанням духовного багатства особи з безкомпромісністю його соціаль¬ного вияву. Людина, яка має розвинений естетичний смак, не на¬слідує сліпо моду. Якщо мода деформує індивідуальні особливості, нівелює її своєрідність, така особистість має сміливість бути старо¬модною або байдужою до моди.

Не можна не звернути увагу і на такий момент, як вибірковість естетичного смаку щодо норм поведінки і спілкування. Особливості людини в спілкуванні є її головними ознаками. Ось чому мати правиль¬не уявлення про людину можна лише за умови активного спілкуван¬ня чи спільної діяльності. Здатність людини послідовно і ціле¬спрямовано розвивати і культивувати особисті соціокультурні характе¬ристики через відбір та засвоєння певних культурних цінностей і є індивідуальним естетичним смаком.

У сучасній естетичній науці розрізняють художній і естетичний смаки.

Художній смак – це передусім уміння аналізувати мистец¬тво. Він формується лише через спілкування із світом мистецтва і значною мірою визначається художньою освітою, тобто знанням історії мистецтва, знайомством з літературно-художньою критикою. Проте оскільки змістом мистецтва є та сама система суспільних цінностей, але подана у художній формі, то, як і естетичний, художній смак стає предметом дискусій. Ці дискусії, на наш погляд, необхідні, адже вони зачіпають духовну структуру особи, тобто цінності особисгісно значущі, і визначають не тільки характер самосвідомості особистості, а й харак¬тер індивідуальної життєдіяльності, індивідуальної життєбудови. Отже, особа як суспільна істота зацікавлена в суспільному визнанні тих цінно¬стей, які визначають систему її духовності, її орієнтири і смисложиттєві потреби.

92

Естетичний смак зумовлений усім комплексом суспільних обставин, цілей і цінностей. Він не обмежується аналізом специфіки світосприймання конкретної особи. Естетичний і художній смаки можуть виражати симпатії та антипатії певних соціальних груп. Єди¬них, однакових на всі часи і для всіх народів смаків немає.

Проблеми естетичного і художнього смаку чітко відокремлені від проблем смаку як загальнозначущого поняття, зокрема у мистецтві. Це пояснюється тим, що митець не виступає лише від власного імені, а використовує мистецтво для вираження суспільних потреб, цін¬ностей, пристрастей. Ось чому твір мистецтва часто стає предме¬том суперечок і дискусій. Якщо перед нами справді великий талано¬витий митець, то він першим викристалізовує нові явища життя або пропонує аргументовану переоцінку цінностей, що існували до нього. Цей процес пов'язаний з пошуками нових зображувально-виражальних засобів, художньої мови, яка несе на собі змістове на¬вантаження.