Готика, як один із основних стилів архітектури середньовіччя
Тому майстри кажуть, що передбачувані ними башти [бажані] з багатьох міркувань. А саме. Вони, по-перше, об'єднають згаданий кос¬тел і трансепт, що наблизить їх до чотирикутника згідно з вимогами гео¬метрії, але передусім для надання стійкості й краси поперечним піло¬нам. Для більшої упевненості — і як взірець для цього — згадаймо, що Господь Бог посідає у Раю посеред трону, оточеного — за “Апокаліпси¬сом” — чотирма євангелістами...” Ми¬стецтво і наука перетворились на аб¬страктні засади, з котрими можна не погоджуватись, а космічний образ притягується так, до слова, для за¬хисту конструктивного плану. На від¬міну від романського стилю, готиці притаманний функціональний поділ, що потребує співпраці митця й бу¬дівничого,— найбільшої виразності такий поділ набув лише з занепадом системи.
3.Висновок.
Отже, готика панувала повсюдно. Як в Парижі Нотр-пані, віденський собор св. Стефана очолює над величезною столицею.
Не тільки однобаштовий фасад, як у Фрейбурге, але і храми з майже однаковою висотою центрального і бічних нефов, що створює єдине, по- палацовому обширний простір, - нововведення німецької готики.
У Нідерландах, де завдяки вигідному географічному положенню міська торгівля процвітала вже в романську пору, зростання бюргерства викликало бурхливе світське будівництво. У останній період середньовіччя саме в Нідерландах найбільший розмах одержало будівництво суспільних зданій- ратуш, торгових рядів і складів, будинків цехових організацій. Величні міські дзвінниці - вічові башти (бефруа), що грали важливу роль в численних повстаннях міського населення і що служили, разом з собором, як би символом потужності і багатства міста, - чудове досягнення нідерландської архітектури (башта, як стовп що підноситься над торговими рядами в Брюгге, башти в Іпре, Генте і ін.).
Усюди будувалися замки зі все більш довершеними зміцненнями і в той же час обставлені все зростаючою (особливо в пізній готиці) розкішшю, що виявляється в пишній декоративності, високих стрілчастих вікнах з химерними палітурками, потрійних камінах у всю стіну і т.д.
Європейські міста оточувалися зубчатими стінами з подвійними воротами і баштами. Видозмінилася сама зовнішність міста завдяки щільно притиснутим один до одного готичним будинкам з гостроверхими двосхилими дахами, вузькими вікнами, стрілчастими дверними отворами, аркадами, кутовими башточками - всім тим, що в лабіринті вузьких вулиць середньовічних кварталів, що подекуди ще збереглися, обступає нас нині як живописний декорум давно зниклого життєвого устрою.Важко знайти відповідні слова, щоб описати враження від готичного собору. Вони високі і тягнуться до неба нескінченними стрілами башт і башточок, вімпергов, фіалов, загострених арок. Завдяки своїй архітектурі з кожної крапки собор виглядає по-новому. На відміну від романської церкви з її чіткими, легко осяжними формами, готичний собор неозорий, часто асиметричний і навіть неоднорідний в своїх частинах: кожний з його фасадів з своїм порталом індивідуальний. Стіни не відчуваються, їх як би і ні. Арки, галереї, башти, які - то майданчики з аркадами, величезні вікна, все далі і далі - нескінченно складна, ажурна гра ажурних форм. І весь цей простір жилий - собор і всередині і зовні населений масою скульптур. Вони займають не тільки портали і галереї, але їх можна знайти також і на крівлі, карнизах, під зведеннями капел, на гвинтових драбинах, виникають на водостічних трубах, на консолях. Словом, готичний собор- це цілий світ. Він і дійсно увібрав в себе мир середньовічного міста. Якщо навіть зараз, в сучасному Парижі, собор Паризької Богоматері панує над містом, і перед ним меркне архітектура бароко, ампіру, класицизму, то можна представити, як ще переконливіше він виглядав тоді, в тому Парижі, серед кривих вулиць і маленьких двориків по берегах Сени.
Взагалі, якщо говорити про символи минулого в історії різних народів, то готика є якійсь візитною карткою могутньої середньовічної Європи, що утілила в собі всю потужність віру і безмежну силу самобутнього мистецтва Західної Європи, що заражається. Мені думається, що для дуже дальніх нащадків мистецтво першого тисячоліття нашої ери перш за все асоціюватиметься з готикою, як для нас мистецтво стародавнього світу перш за все асоціюється з Грецією і Римом.
4.Список використаної літератури.
1.Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод.посіб.для самост. вивч. дисципліни.-К.: КНЕУ,2003.
2.Культура Эпохи Возрождения.- Л., 1986.