Тест фотореалістичних принтерів
Слабким місцем будь-якої растрового друку, у тому числі і друку на струминних принтерах, є помітні оком рідкі крапки у світлих місцях зображення. Для того щоб зробити структуру покриття більш однорідної, кольорові принтери, навіть при відтворенні нейтрально сірих тонів, використовують кольорові барвники. Це дозволяє, змішуючи в рівній пропорції усі фарби, одержати нейтральний сірий колір, покривши фактично всю площу. Проте для дуже світлих місць (менш 5% оптичної щільності зображення) при його відтворенні окремі крапки все рівно стають помітними. На приведеній
ілюстрації показані перші 10% градієнтного заливання для всіх тестованих принтерів. Приведені сильно збільшені фрагменти. Для того, щоб оцінити масштаб збільшення, відсканована стара копійка, що мала діаметр 15 мм. При скануванні з таким збільшенням баланс сірого спотворюється, і даний тест служить тільки для оцінки характеру растра. З приведеного тесту випливає, що 4-барвисті принтери, незважаючи на використання технології крапок перемінного розміру, виділяються більш рідким растром, 6-барвисті принтери Lexmark Z51 і Xerox DocuPrint XJ8C у середньому показують однакові результати в найясніших місцях, 7-колірний принтер Сanon BJC 7000 має деяке зрушення при відтворенні світлих місць і більш рідкий, чим очікувалося від 7-колірного принтера, растр. Принтер Epson Stylus Photo 750, завдяки використанню 6-колірного друку і технології крапель перемінного розміру, має настільки дрібний растр, що при скануванні з дозволом 600 dpi растр при нормальній щільності зображення фактично нерозрізнене. Для того, щоб охарактеризувати структуру растра, ми виділили прямокутну область і істотно збільшили щільність зображення. Якщо розглядати растр при 10% і більш заповненні барвником, то тут усі багатоколірні принтери показали гарний результат. Можна відзначити більш художнє рішення фірми Xerox, при якому як би накладаються великі і дрібні растри, виконані різними кольорами. Переходи при зміні градацій на принтері Canon BJC 7000 виглядають більш рівними.
Для демонстрації в реальних бойових умовах можливостей принтера ми приводимо сильно збільшений фрагмент фотографії, на якій видно, що чим більше використовується фарб, тим більше реалистично виглядає ок на відбитку.
Для оцінки лінійності всієї градієнтної заливання була проведена наступна операція. У програмі Corel Draw був створений прямокутник довжиною 10 см, до якого була застосована операція градієнтного заливання від 0 до 100 %.
Після цього видрукувані на 6 принтерах прямокутники були відскановані з дозволом 100 dpi. Для того, щоб можна було порівнювати усереднені значення, до відсканованному зображення була застосована операція "смаз рухом у напрямку, перпендикулярному вектору градієнта". У результаті в нас з'явилася можливість порівнювати в кожній крапці прямокутника щільність відсканованного зображення. В ідеальному випадку, якщо не враховувати виправлень, внесених програмою Corel Draw і передатною функцією сканера, що, імовірно, неоднакова для барвників різних принтерів, ми повинні були б одержати на графіку пряму лінію, що виходить з 0 і проходить через 100%. Однак експорт зображення з програми Corel Draw у файл у форматі TIFF показує, що програма намагається компенсувати передбачувану нелінійність принтерів і відтворює зображення з трохи завищеною щільністю в діапазоні від 0 до 80% (див. тонку лінію на графіку). Крім того, при скануванні глянсового папера фактично неможливо досягти 100% поглинання світла, тому що близько 4% завжди буде відбиватися від поверхні папера.З приведених графіків видно, що найбільший динамічний діапазон від 0 до 87% продемонстрував принтер Epson Stylus Photo 750. Найкращу лінійність у всьому діапазоні показав принтер Canon BJC 2000, щоправда, за рахунок найменшого динамічного діапазону. Гарну лінійність у діапазоні 0-90% продемонстрували принтери Hewlett Packard DeskJet 880C і Lexmark Z51. Краще відтворення деталей при щільності більше 70% показав принтер Canon BJC 7000. Фактично всі принтери, крім Canon BJC 2000, не дозволяють розрізняти деталі при щільності більш 90%.
Оцінюючи колірний зсув сірої шкали відзначу, що Canon BJC 2000 має невелике блакитне зрушення, Hewlett Packard Desk Jet 880C - пурпурний, Lexmark Z51 - жовтий, Epson Stylus Photo 750 - жовто-зелений при окремих значеннях щільності. Найкращі результати на глянсовому папері і плівці, на наш погляд, показали принтери Canon BJC 2000 (на глянсовому папері GP201) і принтер Xerox DocuPrint XJ8C (на плівці 003R93915).
Для аналізу відтворення векторної графіки був проведений ряд ліній з однієї крапки, причому як чорних ліній, так і зелених, котрі свідомо не можуть бути надруковані однією фарбою. Цей тест дозволяє оцінити якість сполучення фарб при печатці. Природно, що перед проведенням цього тесту ми виконали всі передбачені для кожного з принтерів операції по юстировці друкуючих голівок. Найменшу зону перекривання ліній, виконаних чорною фарбою, показав принтер Hewlett Packard Desk Jet 880C. Наступні за ним показники продемонстрували принтери Lexmark Z51 і Xerox DocuPrint XJ8C. Найкраще сполучення при друку зелених ліній показали принтери Hewlett Packard Desk Jet 880C, Epson Stylus Photo 750 і Lexmark Z51. Найбільш гладкі лінії продемонстрував принтер Epson Stylus Photo 750, хоча лінії, що друкуються їм, були толще, ніж можна екати від принтера з дозволом 1440 dpi. Якість сполучення крапок у принтера Canon BJC 7000 виявилася незадовільним - помилка при сполученні крапок різного кольору порівнянна з розміром крапки.