Тест фотореалістичних принтерів
Тест фотореалістичних принтерів
Нижче приведене тестування за єдиною методикою 8 принтерів, що претендують на фотореалістичність. У цій статті приводиться порівняння відбитків тестової таблиці, що дозволяє виявити розходження між тестованих принтерами. Відскановані фрагменти тестів займають досить багато місця, тому в статтю вставлені маленькі малюнки, що характеризують зміст великих картинок з реальною інформацією про принтери. Для перегляду порівняльних результатів тестів клацніть по малюнку.
Метою дослідження були струминні принтери фірм Canon, Hewlett Packard, Epson, Lexmark і Xerox, але для порівняння приведені результати тестів і для принтера Citizen PRINTiva 600C.
Усі струминні принтери мають у своїй назві слово "фото" і призначені для друку фотографій. Деякі з них є універсальними, інші здобувають фото властивості при заміні картриджів. Російський користувач, напевно, одним з перших у світі зустрівся зі струминними принтерами. У свій час принтер "Електроніка" був єдиним доступним способом друку для побутових ПК. Тоді вони могли конкурувати тільки що з матричними принтерами, і то хіба що малою гучністю. З тих пір розвиток технології струминного друку пішло далеко вперед, і вже нікого не дивує, що струминні принтери стали основним пристроєм масової кольорового друку, обігнавши по своїй якості більшість поліграфічних видань. Тому сьогодні при друкуванні струменевими принтерами мова вже може йти про тім, у кого багатше чи палітра в кого більш витончена техніка нанесення мазків на "полотно" (папір). На відміну від поліграфії, де в основному використовується регулярний растр, при фотореалістичному друку принтери застосовують дифузійний чи стохастичний растр, по своїй структурі дуже нагадуючий техніку живописця, правда в мініатюрі (для того, щоб можна було розрізнити мазки кисті, потрібно брати лупу). Порівняння з живописом, на мій погляд, тим більше виправдано, що сьогодні в струминних принтерів використовується як велика кількість заздалегідь підібраних фарб, так і змішання фарб на папері. З розглянутих нами принтерів саму багату палітру з 7 фарб має принтер Canon BJC 7000. А самими багатими можливостями по варіюванню розміру мазка і змішанню фарб володіє принтер Hewlett Packard DeskJet 880C, що використовує всього 4 фарби. За технологією нанесення фарби розглянуті нами струменеві принтери можна розділити на 2 категорії: перша - пузирькові струминні принтери, у яких крапля викидається пухирцем пари закипаючих чорнила, що розігріваються електричним струмом. До другої категорії відноситься принтер Epson Stylus Photo 750, у якого викидання краплі здійснюється зміною обсягу камери за рахунок деформації пьезоэлемента під дією прикладеного до нього напруги. Як і в живописі, велике значення має те, на що наносяться фарби. Але на відміну від великих художників, сьогоднішнім принтерам не вдається створити шедевр, малюючи на "мішковині" (звичайному паперу); для досягнення чудових результатів потрібний гарний "полотно".
Методика тестування
Як і за допомогою звичайної кисті і фарб можна одержати тисячу неповторних стилів, так і різноманіття настроювань сучасних принтерів дозволяє одержати тисячу й один неповторний результат. Перебрати всі можливі настроювання в рамках цього тесту не представлялося можливим, тому при тестуванні принтерів я в основному покладався на стандартні установки методів друку, ті, котрі "задані за замовчуванням" виробниками принтерів. Для тестування принтерів у програмі Corel Draw була створена тестова таблиця, що містила в собі як векторну графіку з градіентними заливаннями і перетинаннями ліній, так і 2 фотографії. Дослідженню піддавалися відбитки цієї таблиці на 3 видах паперів: глянсовому паперу виробника, паперу з покриттям фірми-виробника і звичайному паперу (щоб нікого не скривдити, паперу фірми Lomond, не виробляючий струмеві принтери). При тестуванні оцінювався час друку.
При тестуванні також оцінювалася і голосність, з яким принтер здійснює свою роботу. Для оцінки голосності шум від роботи принтера записувався через мікрофон,
розташований у 20 см від нього, на комп'ютер, після чого аналізувалася амплітудно-частотна характеристика запису. Утім, шум від усіх принтерів був близький до порога чутливості нашої аудіо карти і, у цілому, мало що додав до наших суб'єктивних вражень. При друку аналізувалася також зручність і можливості настроювання драйверів друку. Було видрукувано близько 70 аркушів з нашою таблицею, більш 10 аркушів на кожен принтер. Це, безумовно, не перекриває всіх можливих режимів друку тестованих принтерів, але, проте, дозволяє скласти деяке враження про їхню роботу. У видрукуваних тест об'єктах нами аналізувалися наступні параметри:відсоток заповнення фарбою поверхні папера при градієнтному заливанню, починаючи з який принтер наносив крапки на папері, і структура растра найбільш світлих місць у градієнтній заливанню від білого до чорного. Оцінювалася також рівномірність заповнення градієнта як для чорного, так і для трьох додаткових кольорів (пурпурного, жовтого і блакитного). При розгляданні тонких ліній, що виходять з однієї крапки, оцінювалася величина зон, при яких розбіжні з однієї крапки лінії зливаються. У фотографіях розглядалася якість растра, художній ефект растра при зображенні очей і елементів архітектурного об'єкта на тлі неба з хмарами. Крім того, оцінювалася стійкість фарби, для цього ватяним тампоном ми намагалися змазати сухе зображення, а потім проводили мокрим тампоном по прямокутниках з 100%-ным заповненням кожним з барвників і дивилися, чи офарбиться тампон. Крім того, фотографії були вирізані, пронумеровані, і була проведена візуальна оцінка якості фотографій незалежними експертами, не присвяченими в те, якими принтерами надрукована кожна фотографія.