Програмування файлів

1. Поняття файлового типу.

Файли забезпечують програмі канали, по яких можна виконувати передачу даних. Під файлом можна розуміти:

• дисковий файл – це файл, який зберігається на диску, і в цьому випадку дані зчитуються або записуються на який-небудь магнітний носій;

• логічний пристрій, такий, наприклад, як попередньо визначені в системі файли INPUT або OUTPUT, що звертаються до стандартних каналів вводу/виводу в ЕОМ. У ролі логічних пристроїв можуть виступати також клавіатура або екран термінала: друкуючий пристрій;

• структуру даних.

Далі файли будуть розглядатись саме як структура даних.

Для роботи з файлами вводяться так звані файлові змінні, які являють собою послідовність компонентів певного типу. Кількість компонентів у файлі (розмір файла) при цьому не визначається. Замість цього система мови ПАСКАЛЬ зберігає слід файла, доступ до якого можна одержати через покажчик файла .

За формою доступу до компонентів розрізняють файли прямого доступу і файли послідовного доступу. Для файлів послідовного доступу характерним є те, що його компоненти можуть опрацьовуватись лише в природному порядку (тобто порядку їх слідування). Щораз, коли якийсь компонент записується у файл або зчитується на нього, покажчик файла по закінченні цієї операції переміщується до наступного компонента.

Для файлів прямого доступу існує можливість доступу до довільного компонента. Оскільки всі компоненти файла мають однакову довжину, положення будь-якого визначеного компонента легко можна обчислити.

За специфікою файли поділяються на типізовані, нетипізовані та текстові.

Типізований файл являє собою послідовність елементів певного типу. Цими елементами можуть виступати рядки певної довжини, числа, записи.

Нетипізований файл являє собою сукупність символів або байт. Така структура дозволяє розглядати всі дискові файли однаково незалежно від їх реального вмісту.

Текстовий файл являє собою послідовність рядкових величин змінної довжини.

Далі буде розглянуто опрацювання типізованого файлу.

2. Опрацювання типізованих файлів.

Типізований файл являє собою файл з компонент певного типу, які називаються записами.

Запис - це структура даних, що складається з фіксованого числа компонентів, названих полями. Поля можуть бути різних типів. Кожному полю задається ім’я, так званий ідентифікатор поля. Ідентифікатор поля використовується при організації доступу до компонентів запису.

Визначення типу запису починається зарезервованим словом record (запис), за ним іде список полів запису. Наприкінці списку полів запису ставиться зарезервоване слово end (кінець).

Список полів являє собою послідовність розділів запису, відділених друг від друга крапкою з комою. Кожний розділ складається з одного або декількох ідентифікаторів, що відокремлюються один від одного комами, слідом за якими іде або двокрапка, або ідентифікатор типу, або опис типу (дескриптор). Таким чином, кожний розділ запису визначає тип одного або декількох полів.