Діяльність провайдерів. Практичний погляд на питання

Загальна характеристика провайдерської діяльносі

Перш ніж працювати в Інтернеті, кожен вирішує питання, навіщо це потрібно. Звичайно, що цілі організацій та приватних користувачів переважно не співпадають, хоча і можуть мати спільні риси. Компанії намагаються організовувати власну рекламу в мережі, представити інформацію про себе та власну продукцію, знайти партнерів, запропонувати послуги і.т.д. Приватні особи хочуть мати свою візитну карточку, знайти друзів, познайомитись, знайти потрібну тематичну інформацію і просто погуляти в мережі.

Зазначені пореби Інтернет-провайдери пропонують реалізувати клієнтам наступними способами: з наданням чи без надання онлайнових послуг по доступу до мережі, з створенням поштової скриньки клієнта, зберіганням файлової інформації клієнта з метою доступу до неї через мережу Інтернет, розміщенням інформації клієнта в мережі. Остання послуга є найбільш популярною та оптимальною: клієнт стає повноправним членом мережі, і активно може проводити власну політику по залученню ділових партнерів, пошуку контактів і.т.д.

Види провайдерів в Україні

Вид провайдераХарактеристикаЗамітки

Первинні провайдериЗабезпечують вихід в світовий Інтернет у світових пунктах обміну трафіком (NAP – Network Access Point; MAE – Metropolitan Area Exchange; CIX – Commercial Internet Exchange)В Україні відсутні

Провайдери першого рівня (первинні регіональні провайдери послуг)Компанії, що надають послуги по доступу до ресурсів Інтернету місцевим (локальним) користувачам та іншим провайдерам. В свою чергу користуються послугами закордонних компаній, що знаходяться в міжнародних пунктах обміну трафіком (національні) за допомогою внутрішніх каналів.В Україні приблизно 20

(в Києві – 12)

Великі повайдериСюди, як правило, належать провайдери першого рівня, а також компанії другого рівня, що мають велику кількість користувачів.В Україні

приблизно 40

Інші (провайдери другого і третього рівня, середні, малі і.т.д.)Сюди можна віднести компанії, що орендують канали різної пропускної спроможності в інших провайдерів з десятками-сотень вхідних лінійБільшість українських провайдерів належить саме до цього виду.

Підключення до Інтернету може бути двох видів 1) Режим он-лайн, коли відповідь на ваш запит відправляється відразу. Так працюють з Web-серверами і 2) Режим офф-лайн, коли ваш запит полежить певний час, а згодом ви отримаєте відповідь. Таким чином функціонує багато систем електронної пошти. Ви можете бути підключені по комутованій лінії (тобто звичайними телефонними лініями), коли для того, щоб одержати доступ до провайдера, доводиться дзвонити до нього звичайним способом. Такий спосіб з’єднання називають dial up. Але ви також можете орендувати (придбати) і виділену лінію. В цьому випадку ви будете з’єднані з провайдером постійно.

Інформація може бути розміщена в Інтернеті трьома способами. Клієнт орендує простір на сервері провайдера, організовуючи таким чином свої сторінки в Інтернеті. Другим способом є досить розповсюджені за межами екс-СССР віртуальні магазини, що представляють собою інтерактивні каталоги з великими об’ємами інформації про товари та послуги різних фірм. Третій спосіб є найбільш солідним і, відповідно, не самим дешевим: провайдер організовує для клієнта власний віртуальний сервер з унікальним іменем (що є ідентичним з іменем приватної особи або назвою організації). Також доцільно згадати про четвертий спосіб активної участі в розвитку мережі Інтернет – власний Web-вузол, але ця можливість сьогодні поза рамками фінансових можливостей користувачів.

Коло абонентів, що використовують лише електронну пошту суттєво зменшилось після того як провайдери ввели єдину погодинну оплату за підключення: незалежно від способу доступу до мережі. Найбільш критичними показниками роботи провайдера є: постійна наявність вільних модемних виходів, охоронність електронної пошти і відсутність обмежень на обсяг повідомлення.