КОНЦЕПЦІЯ БАЗ ДАНИХ – ЗАКОНОМІРНИЙ РЕЗУЛЬТАТ РОЗВИТКУ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Усвідомлення значимості, даних, необхід¬ності централізованого управління ними і праг¬нення розв'язатити наведені вище проблеми розвитку АІС призвели до виникнення нової концепції спільного використання даних—кон¬цепції баз даних.

Таким чином, основною причиною законо¬мірного виникнення концепції баз даних є праг¬нення підвищити гнучкість автоматизованих інформаційних систем, тобто зробити їх менш залежними від змін вимог до АІС з обробки ін-формації і більш придатними для розвитку і по¬дальшої модифікації.

Насамперед про¬голосимо основні ідеї, що лежать в основі концеп¬ції бази даних:1. Ізолювати будь-яку прикладну програму від впливу змін в інших програмах через спільні дані шляхом розмежування логічних записів, що використовуються прикладними програма¬ми, від записів, що реально (фізично) запам'ято¬вуються на магнітних носіях.

2. Усунути надмірне дублювання даних.

3. Централізувати управління даними.

Отже, суть концепції баз даних полягає в інте¬грованому збереженні й диференційованому ви¬користанні прикладними програмами всієї ін¬формації про об'єкти предметної області, що пре¬дставляють певний інтерес для організації. За та¬ких умов, з одного боку, формати представлення даних описуються на логічному (зрозумілому) для кожної програми рівні, але, з іншого боку, усі інші дані, що зберігаються у базі даних і не мають ніякого відношення до певної прикладної програми, є для неї "прозорими". Це означає, що їхню присутність програма не відчуває.

Тобто всі дані розміщуються в єдиному схови¬щі. Користувачі АІС мають можливість звертати¬ся до будь-яких даних, що їх цікавлять. Ті самі дані можуть бути в різних комбінаціях і по-різно¬му представлені відповідно до потреб користува¬чів (прикладних програм). Це забезпечується за рахунок занурення бази даних у спеціальне про¬грамне середовище, що виконує функції доступу і перетворення структур даних (рис. 2), і назива¬ється системою управління базами даних (СУБД).

На жаль, у більшості означень поняття бази даних, що наводяться в літературі, не вказують¬ся всі її суттєві ознаки. Також базу даних часто просто ототожнюють із будь-якою сукупністю файлів, що містять деякий набір відомостей про предметну область, яка має певний інтерес для організації. Зі сказаного зрозуміло, що сукуп¬ність файлів не обов'язково автоматично утворює базу даних. Щоб це відбувалося, файли по¬винні бути:

1. Взаємопов'язаними (так, що має бути за¬безпечена повна й узгоджена інформація про предметну область).

2. Інтегрованими (за умови мінімальної над¬мірності, необхідної для забезпечення взаємопо-в'язаності файлів).

3. Незалежними (логічно та фізично від про¬грам, у яких вони використовуються, і від про¬цесів, у яких вони підтримуються).

4. Мати єдину централізовану програму управ¬ління, що забезпечує логічну незалежність про¬грам від даних, що знаходяться у файлах.

Наведемо означення основних понять, які по¬в'язані з розглянутою концепцією.

Базою даних (БД)—називається поіменована сукупність даних, з тією мінімальною надмірніс¬тю, що необхідна для взаємопов'язаності даних, яка адекватно відображає стан об'єктів та їхні відношення у розглядуваній предметній області.

Більш повне і точне означення бази даних бу¬ло наведено в [ 1 ]:

"Базу даних можна визначити як сукупність взаємопов'язаних даних за наявності такої міні¬мальної надмірності, що допускає їхнє викорис¬тання оптимальним способом для одного або кількох додатків; дані запам'ятовуються таким чином, щоб вони були незалежними від про¬грам, що використовують ці дані, а також для пошуку даних у базі даних застосовується єди¬ний керований спосіб. Дані структуруються та¬ким чином, щоб була забезпечена можливість подальшого нарощування додатків".