КОНЦЕПЦІЯ БАЗ ДАНИХ – ЗАКОНОМІРНИЙ РЕЗУЛЬТАТ РОЗВИТКУ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
План.
1.Етапи розвитку автоматизованих інформаційних систем.
2.Суть концепції баз даних.
3.Основні вимоги до БД та СУБД.
4.Переваги застосування базових даних у порівнянні з файловою системою.
5.Недоліки використання БД та СУБД порівняно з файловою системою.
КОНЦЕПЦІЯ БАЗ ДАНИХ – ЗАКОНОМІРНИЙ РЕЗУЛЬТАТ РОЗВИТКУ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
Широке використання ЕОМ призвело до авто¬матизації обробки і використання ве¬личезної кількості інформації у різ¬них галузях діяльності людини. Ще в початковий період розвитку автома¬тизованих інформаційних систем (АІС) на основі ЕОМ першого і друго¬го поколінь (кінець 50-х—початок 60-х років) різні організації почали накопичувати і зберігати дані про ці¬каві для них предметні області. Дані або були «зашиті» безпосередньо в програми, або програми мали змогу вибирати ці дані тільки з жорстко фіксованих (визначених усередині про¬грами) пристроїв (носіїв інформації).
Другий етап розвитку АІС (60-ті—початок 70-х років) фахівці пов'язують із винаходом так званих файлових систем, що забезпечують неза-лежність розміщення наборів даних, у яких міс¬титься інформація, від конкретних фізичних носіїв (так звана фізична незалежність даних і програм). Однак, кожна така програма була роз¬рахована на роботу тільки з файлами визначено¬го формату, тобто зберігалася залежність про¬грам від структури даних у файлах (логічна вза¬ємозалежність програм і даних).
Сформований у той період підхід до побудови АІС полягав у автоматизації окремих процесів з предметної області або, як кажуть, у створенні кількох слабко взаємозалежних локальних про¬грамних додатків. У міру виникнення нових по¬треб у збереженні й обробці даних створювалися все нові й нові програмні додатки з необхідними для них файлами. Часто нові прикладні програ¬ми створювалися з обліком уже існуючих файлів.
Користувачі АІС поступово усвідом¬лювали необхідність централізації управління даними і програмними до¬датками. Розуміння цієї необхідності приходило різними шляхами.
По-перше, користувачі АІС швид¬ко виявили, що необхідну для ухвалення та прийняття рішення інформа¬цію не дуже легко отримати. Щоб виконати запит на інформацію, необхід¬но було написати програму, здатну обробити кілька файлів інших про¬грам, здійснюючи перетворення фор¬матів, сортування та вибірку інформації. Відразу виникала проблема інтеграції різномовних про¬грам, тому що файли програм, написаних однією мовою програмування (наприклад, РL/1 або FORTRAN), не могли безпосередньо використо¬вуватися програмами, що були написані іншими мовами програмування. У таких умовах швидко отримати відповідь на заздалегідь непередбаче¬ний запит було практично неможливо. Дуже часто користувачі навіть були змушені відмовитися від запиту тому, що за час, протягом якого могла бути отримана відповідь, вона ставала непотріб¬ною або тому, що цінність інформації не відпові¬дала витратам на її отримання.
По-друге, використання АІС стримувалося отриманням найчастіше суперечливих відповідей на запити. Суперечливість виникала через надмірність даних, що призводила до того, що різні версії одного елемента даних у різних фай¬лах могли знаходитися на різних стадіях онов¬лення. Складно було підтримувати несуперечливість, узгодженість і цілісність даних. Обчис¬лювальні ресурси, такі, як пам'ять і машинний час, витрачалися нераціонально.
По-третє, під час зміни структури записів де¬якого файла в інтересах удосконалення одного програмного додатка, необхідно було вносити зміни у всі інші прикладні програми, що працю¬ють із цим файлом. Таким чином, проявлялася логічна залежність програм від даних. Приклад такої ситуації показаний на рис.1. Додавання елемента даних "Р" до записів файла з номером 2, необхідного для роботи прикладної програми ПП3, породжувала необхідність доопрацювання у двох інших програмах—ПП1 та ПП2. Відомо, що модернізація вже використовуваних про¬грам— справа складна і тонка, а іноді й немож¬лива через відсутність текстів програм і/або ав¬торів їх розробки. В останньому випадку дово¬дилося або розробляти нову, аналогічну за функціями програму, або взагалі відмовлятися від внесення змін у дані. Ці обставини суттєво стри¬мували розробку нових програмних додатків і спричинили величезні витрати коштів на супро¬від і розвиток АІС.