ОБЧИСЛЕННЯ ВИРАЗІВ У ПРОГРАМУВАННІ

record

спільна частина;

варіантна частина

end;

У спільній частині означаються поля, наявні в усіх об'єднуваних типах (їх список може бути порожнім). У варіантній частині після ключового слова case означається селектор – додаткове поле перелічуваного типу. Насправді воно є спільним в усіх об'єднуваних типах. Потім записуються значення селектора разом із відповідними варіантами наборів полів, якими відрізняються об'єднувані типи. Варіантом є список означень полів, записаний у дужках.

Звернімо увагу, що слово end в означенні лише одне – можна вважати, що воно є "закриваючою дужкою", яка відповідає як record, так і case.

Приклад 3. Нехай у виразах імена й помилкові лексеми мають не більше восьми символів, і діють означення типів st8 = string[8] та Ttlx. Тип лексем задається означенням

type Tlx = record { спільна частина порожня }

case stl : Ttlx of

con : (numb : real);

nam : (name : st8 );

ops : (sig : char);

par : (prt : char);

err : (wrlx : st8 )

end

Тут stl є ім'ям селектора, а в дужках указано варіанти – списки означень полів, поставлені у відповідність його значенням. Щоправда, тут усі ці списки мають по одному елементу.

Тип селектора задається тільки ім'ям, а імена полів повинні бути унікальними в межах означення типу запису. Синтаксис списку полів варіанта такий самий, як і списку полів запису (зокрема, можливі спільна й варіантна частини з таким самим синтаксисом).

Приклад. Означити тип записів для подання таких відомостей про студента: прізвище, ім'я, курс, оцінки останньої сесії, а також рік народження та відношення до військової служби юнаків, або знак Зодіаку та колір очей дівчат.

Зберемо означення спільних даних для юнаків та дівчат у спільну частину означення, а селектор статі та означення відповідних полів – у варіантну:

type Sex=(male, female); {тип "стать" – чоловіча або жіноча}

type Student=