ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОБ’ЄДНАНЬ СТОСОВНО НОВОГО МІЖНАРОДНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОРЯДКУ
Разом з тим, інформаційні технології все ще не стали загально-доступними, оскільки названі зміни дотепер відбувалися, головним чи¬ном, в окремих, найрозвиненіших регіонах. Завданням міжнародного співтовариства є забезпечення вільного доступу до будь-якої інформа¬ції, всебічне сприяння тому, щоб перевагами нових інформаційних технологій могло скористатися якомога більше країн.
Ефективна інформаційна діяльність не може здійснюватися без приділення першочергової уваги розвиткові технічного забезпечення та використанню новітніх технологій. З огляду на це в багатьох своїх ре-золюціях Генеральна Асамблея ООН пропонувала ДПІ в контексті своєї ролі, а також завдань функціонування та методів роботи, впро¬ваджувати сучасні технології для збирання, підготовки, збереження та поширення інформаційних матеріалів.
Ще в 1989 р. ДПІ розпочав здійснення широкої програми модерні¬зації своїх засобів зв'язку, насамперед електронних, із усіма регіонами світу, а також створення мережі поширення інформації. Значно розширився обмін інформацією між центральними установами та відділеннями на місцях, що дозволило регіональним центрам швидко поширювати нову інфор¬мацію в тих районах, які вони обслуговують.
Здійснюються заходи щодо розширення співробітництва з неуря-довою організацією "Global Education Motivators" для поширення інфор¬маційних матеріалів ООН через різні комп'ютерні мережі, обміну даними з використанням Інформаційної служби ООН (ЮНІСЕР).
В 1989 р. були запроваджені у дію програми , до яких були введені списки осіб, які підтримують зв’язок з ДПІ, а також інформація про рух і поширення інформаційних матеріалів.
У 1992 р. Департамент почав застосовувати для зав'язку з інфор-маційними центрами та іншими периферійними відділеннями ООН но¬ву цілком комп'ютеризовану систему. Вихідні матеріали за профілем суспільної інформації обробляються тепер за допомогою комп'ютерної програми, що забезпечує їх автоматичне поширення електронною по-штою, телексом чи телефаксом.До середини 1994 р. було комп'ютеризовано понад 60 інфор¬маційних центрів ООН. Упродовж 1992 р. доступ до електронної пошти одержали інформаційні центри ООН у Делі, Ісламабаді, Празі, Каїрі та Порт-оф-Спейні, після чого число таких центрів досягло 31.
Сьомою офіційною мовою ООН все частіше стає "мова електро-ніки". Інформаційні матеріали ДПІ поширюються нині через електронні мережі, що їх використовують як базову інфраструктуру мережі Інтер-нет, Агора та служба Програми розвитку ООН “Гоуфер". За¬стосування, зокрема, останньої дозволило ДПІ вийти на величезну аудиторію більш ніж у 40 країнах світу. ДПІ робить все нові кроки в електронно-інформаційному напрямку. Так, новим досягненням Депар¬таменту стало створення Відділу радіобюлетеня, що застосовує комп'ютеризовану систему аудіоновин. Вона надає доступ до останніх новин ООН за допомогою звичайного телефону.
Однак ООН треба приділити належну уваги проблемі, яку можна визначити як електронний бар'єр.
Доступ до інформаційних і комунікаційних технологій тягне за со¬бою величезні швидкі й очевидні вигоди для країн, що розвиваються. Проблема інформаційних технологій обговорювалася у 2000 р. на різ¬них етапах засідань високого рівня сесії Економічної та Соціальної Ра¬ди (ЕКОСОР), на Самміті тисячоліття, безпосередньо на самій Генера¬льній Асамблеї тисячоліття. Ця проблема стала також провідною те¬мою самміту Північ-Південь у Гавані і була одною з пріоритетних тем саммітів Європейського союзу в Лісабоні та Групи "восьми" на Окінаві. Внаслідок співробітництва ЕКОСОР і групи експертів з діловими колами та неурядовими організаціями (НУО) створилося переконання, що інфор-маційні технології можна використовувати для прискорення розвитку й поліпшення інтеграції країн, що розвиваються, у світову економіку.
У декларації міністрів "Роль інформаційних технологій у контексті глобальної економіки, що базується на знаннях", яку було прийнято ЕКО-СОР на її сесії 2000 р., вміщено рішучий заклик до погоджених дій на на-ціональному, регіональному та міжнародному рівнях для того, щоб пере-стрибнути "цифрову прірву" і поставити інформаційно-комунікаційні тех-нології на службу розвитку в інтересах усього людства. Було підкреслено необхідність переборення основних труднощів - таких, як відсутність не-обхідної інфраструктури, можливостей капіталовкладень, низькі рівні осві-ти, охоплення системою зв'язку, які перешкоджають залученню більшої частини населення країн, що розвиваються, до користування наслідками революції в інформаційних і комунікаційних технологіях.
Створення в Інтернет інформаційних ресурсів, орієнтованих на місцевих користувачів, і МОЖЛИВОСТЕЙ вільного доступу до них пересіч-них людей, допоможе виникненню різноманітного культурного й мовно¬го кіберпростору і буде сприяти широкому та стабільному використан¬ню Інтернету. Інфраструктура ООН, зокрема ЕКОСОР, може відіграва¬ти ключову роль у забезпеченні координації й послідовності зусиль, що започатковані. Ці структури надають підтримку національним заходам, виступають як міжнародний форум, роблять внесок у систематичне вивчення впливу інформаційних технологій та спрямовують дії щодо подолання "цифрової прірви" у світовому масштабі.