Проблеми розвитку електронних видань в інформаційному суспільстві
•електронний уряд, що забезпечить доступ до урядової інформації та онлайн-механізми прийняття рішень.
Чому такого значення надається проблемі змісту? Що примушує докладати загально-європейських зусиль до розвитку промисловості, що створює, упаковує та розповсюджує професійну та споживчу інформацію, розважальні продукти та послуги? - Їх вплив на економіку і суспільство в цілому. Сьогодні ні в кого не викликає сумнівів зростання ролі цифрового наповнення в становленні нової економіки, сконцентрованої головним чином в Сполучених Штатах Америки. 94 зі 100 найбільш відвідуваних сайтів фізично розміщені в США. Європа прагне скоротити цей розрив. За оцінками доля змістовного сектору оцінюється в 412 млрд. євро, що складає 5% валового національного продукту. Це більше, ніж телекомунікації (221 млрд.) або інформатика і обчислювальна техніка (189 млрд.) Протягом наступного десятиріччя прогнозуються темпи зростання на рівні 20% щорічно. Це гарантія нових робочих місць, зростання обсягів продажу устаткування і послуг, зниження вартості обміну інформацією.
Особливої уваги заслуговує ставлення Європейських країн до шкіл: в чотирьох з них - Австрії, Ірландії, Португалії, Фінляндії - 100% шкіл приєднані до Інтернет, в Великобританії - 93%, Швеції - 91%, Франції -84%, Німеччині - 60%. [9] Цікаво відзначити відсутність прямої залежності від місцевої насиченості Інтернет. Повне охоплення всіх шкіл, а також навчання інформаційним технологіям усіх вчителів заплановані на 2002 р. Загалом застосування систем мультимедіа в навчанні - це найбільш ефективний спосіб передачі знань, особливо в умовах конкурентної високо-технологічної економіки. На кінець 2001 року передбачено створення транс-європейської швидкісної мережі, яка об'єднає дослідницькі заклади, університети, наукові бібліотеки, а згодом і школи. Сюди зможуть приєднатися заклади підвищення кваліфікації та центри перепідготовки, інші навчальні заклади. Планується вихід цих мереж за рамки Європейського Союзу і хочеться сподіватися, що на той час на світовому рівні стане помітною також змістовна доля українського Інтернет. Український зміст не з'явиться сам по собі, а вимагатиме значних зусиль і вкладень.
Література
1.Н.Винер, Кибернетика / Пер. с англ., М.: Советское Радио, 1958, 215 с.
2.Г.Р.Громов, Национальные информационные ресурсы, М.: Наука, 1985, 240с.
3.M.M.Brown, The Information Revolution and Development, - Development Outreach, 2000, 2, No. 2, pp.4-5.
4.P.Lyman, H.R.Varian, How Much Information? Report of the University of California at Berkeley, http://www.sims.berkeley.edu/how-much-info/summary.html (реферат див. в the Journal of Electronic Publishing, 2000, 6, No. 2, http://www.press.umich.edu/jep/06-02/lyman.html)
5.R.Zakon, Hobbes' Internet Timeline v5.2, http://www.zakon.org/directory.php
6.Web Statistics, in OCLC Web Characterization Project, http://www.oclc.com
7.В.Поздняков, Uanet, к инвестициям будь готов! - Компьютерное обозрение, 2000, № 38, с.28-29.
8.A. Odlyzko, Content is not king. - http://www.research.att.com/~amo
9.Strategies for Jobs in the Information Society, Communication from the Commission, COM(200)48. - Brussel, 2000, 32 p.
10.Surveying the Digital Future. The UCLA Internet Report, Los Angeles, 2000, 53 p. - www.ccp.ucla.edu
11.Information Society Technologies Programme. - www.cordis.lu/ist/home.html
12.Final evaluation of the INFO2000 Programme, European Commission Directorate General for the Information Society, Luxembourg, 2000, 24 p. -www.cordis.lu/content/
13.PROMISE Promotion of Information Society in Europe. Intermediate program evaluation, 2000, 107 p. www.ispo.cec.be/promotion/i_promise.html