Проблеми розвитку електронних видань в інформаційному суспільстві

Дані про споживання інформації в Інтернет цікаво порівняти з даними про динаміку Веб-сайтів. Таку статистику веде Центр онлайнових комп'ютерних бібліотек (Online Computer Library Center) [6].

РікКількість Веб-сайтівЖивучість Веб-сайтів

19971 570 000 - -

19982 851 000100% -

19994 882 00056%100%

2000 (стан на 1 грудня)7 399 00035%55%

Останні дві колонки показують долю Веб-сайтів, які продовжували своє існування в наступні після їх створення роки. Тому щорічна кількість нових сайтів не складає різниці між наведеними кількостями. Якщо зважати на це, то на кінець 1999 року залишиться лише 2 774 000 з числа сайтів, створених протягом року, а тому кількість нових сайтів складе не 2 517 000, а майже вдвічі більшу цифру 4 625 000. Цікаво, що за оцінками [7] ринок Інтернет в Україні протягом наступних трьох років зросте в 10 разів.

Що ж розповсюджується в мережах? Чи зумовлюється інтерес до Інтернет його змістом? Цікаву аналогію проводить А.Oldyzko [8], порівнюючи прибутки телефонних компаній - чистий зв'язок без змісту - (256,1 млрд. доларів в 1999 р.) з прибутками кінокомпаній - чистий зміст - (63,0 млрд. доларів). В Інтернеті контраст ще гостріший. Кількість електронних листів в 300 раз перевищує кількість Веб-сторінок, пересланих протягом 1999 року (610 млрд. проти 2,1 млрд.), а обсяг листів в 500 раз перевищує обсяг створених Веб-сторінок [4]. Ці дані говорять, що Інтернет продовжує відігравати перш за все роль засобу особистого та ділового спілкування. За оцінкою [9] ділові спілкування значно перевищують спілкування особистого характеру. Так, наприклад, модель B2B (business to business) складає більше 90% застосувань електронної торгівлі (e-commerce).Склад користувачів Інтернет дуже неоднорідний. Як і загалом в галузі інформаційних технологій, світова першість тут утримується Сполученими Штатами - 66,9% або понад 100 млн. американців використовують Інтернет [10], що складає більше половини світової спільноти користувачів Інтернет. Приблизно чверть її - 50 млн. користувачів знаходяться у Західній Європі [9]. Вони розподілені дуже нерівномірно між малонасиченим Півднем (6% у Греції, 9% у Португалії, 11% в Італії та Іспанії, 15% у Франції) до майже відповідної американським стандартам Півночі (48% у Швеції, 49% у Фінляндії). Німеччина та Великобританія знаходяться посередині, відповідно, 27 і 29%. Найбільш суттєво залежить доступ до Інтернет від освітнього (від 31% для користувачів, що не мають середньої освіти до 86% для користувачів з вищою освітою) і майнового цензів (41% для користувачів з прибутками меншими 15 тис. доларів на рік, 61,5 - від 15 до 50 тис. доларів на рік, 81% - від 50 до 100 тис. доларів на рік, 88,6% - від 100 до 150 тис. доларів на рік і 87,3 - понад 150 тис. доларів на рік)[10]. І взагалі можливість і відповідно відсутність доступу до інформаційно-комунікаційних технологій породили новий вид нерівності в інформаційному суспільстві - цифрову нерівність (digital divide), боротьбу з якою проголошено одним із завдань інформаційного суспільства.

Відзначаючи роль Інтернет в сьогоденному житті, іноді проводять паралель між Інтернет і телеграфом, називаючи останній Вікторіанським Інтернет. Хочеться вірити, що це порівняння не зовсім точне. В порівнянні технічної сторони і наповнення перевага сьогодні на боці техніки. Але можливості Інтернет значно виходять за рамки цифрового телефону або телеграфу. Виробництво змісту для Інтернет, тобто електронних видань, ще не приносить великих прибутків. Але проведений нами аналіз пояснює, чому електронні видання віднесені сьогодні до пріоритетних галузей у багатьох країнах світу, зокрема в країнах Європейського Союзу. Їх розвиток фінансується чисельними програмами, перебіг яких широко висвітлюється у пресі. Одна з них, п'ятирічна програма технологій інформаційного суспільства IST "Information Society Technologies"[11] виконувалася 3 1995 по 1999 рік, друга - п'ятирічна програма розвитку створення і використання мультимедіа - INFO2000, закінчилася цього року [12]. На зміну їм приходять нові програми. Програма розвитку інформаційного суспільства в Європі PROMISE "PROMoting the Information Society in Europe" [13] розпочата 1 січня 1998 р. Інша ініціатива, названа "еЄвропа Інформаційне суспільство для всіх", розпочата Європейською Комісією 8 грудня 1999 р. [14]. Необхідно відзначити, що перші кроки в напрямі державної підтримки Інтернет зроблено цього літа і в Україні [15], а тому вивчення світового досвіду у цій галузі набуває особливо важливого значення.

Першою міжнародною програмою, покликаною сприяти створенню, використанню і розповсюдженню електронних видань, стала програма INFO2000, підсумки якої було підведено в липні 2000 р. [12] Мета програми була сформульована як: