ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ

Зміст.

Зміст.2

Вступ.3

Загальний опис ДСМ-методу.4

ДCМ-метод автоматичного породження гіпотез (ДСМ-АПГ).7

Схожість.8

Загальні визначення.8

Правила.10

Простий метод.10

Правила І роду11

Правила ІІ роду.11

Розмірковування.12

Висновок.14

Література.15

Вступ.

ДСМ-метод виник із спроб формалізувати індуктивну логіку Дж. С. Мілля засобами багатозначної логіки предикатів. В подальшому, однак, ДСМ-метод розвинувся в комп’ютерну систему, що використовує множину оригінальних ідея відносно природи правдоподібного виведення.

Загальний опис ДСМ-методу.

Введемо три множини: причин А = {a1, …, ap}, наслідків B = {b1, …, bp} та оцінок Q = {q1, …, qp}. Вираз вигляду aі => bj; qk будемо називати позитивною гіпотезою (h+i j k). Вираз пов’язано з твердженням типу “ai є причиною bj з оцінкою достовірності qk”. Вираз вигляду ai ?> bj; qk будемо називати негативною гіпотезою (h–i j k). Його пов’язано з твердженням типу “ai не є причиною bj з оцінкою достовірності qk”. Серед значень qi виділимо два спеціальних, які можна позначити 0 та 1. Значення 0, приписане позитивній або негативній гіпотезі, означає, що відповідне твердження є хибним. Приписування гіпотезам значення 1 означає, що дана гіпотеза є тотожно істинною. Всі інші оцінки, відмінні від 0 та 1, будемо позначати раціональними числами вигляду s/n, де s пробігає значення від 1 до n – 1. Величина n характеризує “дробність” оцінок достовірності, що використовуються. Чим більше n, тим з більшою точністю оцінюється достовірність гіпотез.

Причини можуть бути різними за своїм типом. Найбільш рідкими є необхідні та достатні причини. Якщо аі – причина такого типу, то bj відбувається завжди, та якщо bj відбулося, то було аі. Частіше зустрічаються достатні причини, що завжди викликають появу bj. Але поява bj не є стовідсотковою основою того, що до цього було аі. Наслідок bj міг бути викликаним якимись іншими достатніми причинами.

Додаткові причини мають ту властивість, що їх наявність не викликає наслідок bj. Для того, щоб з’явилося bj, необхідна наявність певного набору додаткових причин, яких виступає в ролі узагальненої достатньої причини появи bj. Серед додаткових причин можуть бути необхідні додаткові причини. Їх входження до набору, що утворює узагальнену достатню причину, обов’язкове для того, щоб bj реалізувалося. Інші додаткові причини можна назвати факультативними. До кінцевого набору можуть входити ти чи інші комбінації факультативних причин. Нарешті, можливі причини аі мають ту властивість, що поява аі необов’язково викликає bj, але збільшує можливість появи bj.