Поняття інформації та основні форми її подання
Поняття інформації відноситься до основних понять науки про керування і тісно пов'язане з такими поняття¬ми, як «інформаційні ресурси», «інформаційні техноло¬гії», «інформаційне забезпечення», «інформаційні систе¬ми», «інформаційні структури» тощо. Для того, щоб дати найбільш повне визначення інформації, необхідно звер¬нути увагу на те, що в її основі лежить взаємозалежність пари об'єктів — джерела і споживача інформації. Джере¬лами інформації, насамперед, є природні об'єкти: люди, тварини, рослини, планети та ін. Разом із цим у міру роз¬витку науки і техніки джерелами інформації стають на¬укові експерименти, машини, апарати, технологічні про¬цеси. Значний також перелік об'єктів, що є споживачами інформації: люди, тварини, рослини, різноманітні технічні пристрої тощо.
Виходячи зі сказаного, дають таке визначення інфор¬мації: інформація - «сукупність відомостей про всілякі об'єкти, явища, процеси». Більш змістовним є твердження: інформація є вибір одно¬го варіанта (або декількох) із багатьох можливих і рівно¬правних. Слово «рівноправних» означає, що усі варіанти, із яких робиться вибір, мають щось спільне, тобто нале¬жать одній множині. У наукових працях розглянуто три основ¬них варіанти вказаного вибору: якщо вибір підказаний (або вказаний), то мова йде про одержання (рецепцію) ін¬формації; якщо вибір зроблений самостійно і випадково, то говорять про виникнення інформації; і, нарешті, якщо вибір однозначно визначений ситуацією або попередніми подіями (тобто вибору, по суті, немає), то про інформацію взагалі говорити не доводиться.
Розглянемо основні форми подання, види і властивості інформації, використовуючи для цього структурну схему, яка дається на рис. 1.1.
Основними формами подан¬ня інформації є символьна, текстова і графічна.
Сим¬вольна форма ґрунтується на використанні символів — літер, цифр, знаків і т. д., є найбільш простою і практич¬но застосовується тільки для передачі сигналів про різні події.
Рис.1.1 - Форми представлення, види і властивості інформації
Більш складною є текстова форма подання інформа¬ції. Тут, як і в попередній формі, використовуються сим¬воли — літери, цифри, математичні знаки. Однак інформа¬ція закладена не тільки в цих символах, але й у їх сполученні, порядку проходження. Завдяки взаємозв'язку символів і відображенню мови людини текстова інформація надзвичайно зручна і широко використовується в повсякденному житті.
Найбільш місткою, але і найбільш складною є графічна форма подання інформації. Образи природи, фотографії, креслення, схеми, малюн¬ки мають велике значення в нашому житті і містять ве¬личезну кількість інформації. І хоча інформація не має ні маси, ні геометричних розмірів, жодних фізичних або хі¬мічних властивостей, проте для її існування обов'язкова наявність якогось матеріального об'єкта, що передає або зберігає інформацію. Таких об'єктів досить багато, і їхня кількість увесь час зростає.
Серед різних видів інформації звичайно виділяються два — біологічна і соціальна. Під біологічною інфор¬мацією розуміють таку, що забезпечує життєдіяльність ок¬ремо взятого живого організму. До різновидів біологічної інформації відносять генетичну інформацію, що забезпе¬чує цілісність виду. Матеріальними носіями біологічної інформації є високомолекулярні хімічні сполуки, сигна¬ли хімічної й електрохімічної природи.
Соціальна інформація нерозривно пов'язана з практи¬чною діяльністю людини, тому можна виділити стільки типів її та різновидів, скільки є видів діяльності людини. Прикладами можуть служити політична, економічна, технологічна, вимірювальна, науково-технічна та інші ви¬ди інформації.
Можливі різні класифікації за різними ознаками. Як приклад можна навести одну з класифікацій соціальної інформації, згідно з якою виділяються два основних кла¬си — масова (загальна) і спеціальна (системна) інформація.
Масова інформація — соціальна інформація, адресо¬вана всім членам суспільства незалежно від їх ста¬новища і роду занять.
Спеціальна інформація адресована не всім членам су¬спільства, а певним соціальним групам (наприклад, уче¬ним даного фаху, економістам, робітникам якоїсь про¬фесії і т. д.). Для сприйняття цієї інформації необхідний початковий запас спеціальних знань і володіння профе¬сійною мовою. Назвемо деякі найбільш важливі різнови¬ди спеціальної соціальної інформації.