Форматування абзаців. Архівація
Для Архівації файлів використовують спеціальні програми, які називають архіваторами. Перші архіватори з'явилися в 1985 р. Вони можуть об'єднувати в один архівний файл цілі групи файлів, включаючи і каталоги.
Можливості сучасних архіваторів широкі і різноманітні. Aлe можна виділити функції, які є загальними. До них відносяться: можливість додавання файлів в архів, поновлення архіву, перегляд файлів в архіві, знищення файлів в архіві, захист файлів від несанкціонованого доступу, вилучення файлів з архіву, перевірка цілісності архіву та ін. і
Архівний Файл може використовуватися тільки після того, як він буде відловлений у початковому вигляді, тобто розархівований. Розархівацію вико¬нують або ті самі архіватори, або окремі програми, які називають розархіваторами.
До числа найвідоміших та широко використовуваних архіваторів (розархіваторів) слід віднести: PKZIP.EXE, PKUNZIP.EXE, ARJ.EXE, PKPAK.EXE, PKUNPAK.EXE, LHA.EXE.
Усі ці програми запускаються з командного рядка DOS. Як приклад розглянемо роботу з універсальною програмою ARJ. Команди виклику ARJ у загальному вигляді мають вигляд:
ARJ
• параметр визначає дію програми. Наприклад, а — архівація (Add), e — розархівація (Exstract), x — розархівувати файл; з повним іменем (вклю¬чаючи підкаталог) і т.д.; І
• sw- ключ, який задає додаткову дію. Ключів може бути кілька або не бути зовсім;
• archive-name — ім'я архівного файла;
• file-names — список файлів, які архівуються або розархівуються. Коли цей параметр відсутній, при розархівуванні з архіву відновлюються всі файли, а при архівуванні в архів включаються всі файли поточного каталога. Якщо при архівуванні потрібно включити і підкаталог, то необхідно застосувати ключ -г (перед ключем завжди ставиться знак "-").
Архіватори — воістину всенародні програми. їх ви¬користовують і початківці, і досвідчені користувачі, і хакери. Вони потрібні й удома, і на роботі, одним сло¬вом — повсюди. Архіватори — це програми, які вико¬ристовуються для стискання інформації.Незважаючи на те що лазерні диски й інші альтер¬нативні накопичувачі інформації, які мають досить со¬лідний обсяг, набувають чимраз більшої популярності, проте звичайні користувачі дотепер воліють використо¬вувати звичайні тридюймові дискети для перенесення інформації з одного комп'ютера на інший.
Архіватори з'явилися дуже давно, ще в часи опера¬ційної системи MS DOS, коли проблема з вільним про¬стором на жорсткому диску й дискетах стояла особливо гостро (адже тоді ще не було таких накопичувачів інфор¬мації, як лазерний диск або zip-диск). Більшість з архі¬ваторів минулих років не мали повноекранного інтерфейсу й могли працювати тільки в командному рядку (тобто для проведення архівації, розархівації, перегля¬ду вмісту архіву тощо користувачеві потрібно було вво¬дити в командний рядок ім'я програмного файла архі¬ватора з відповідними параметрами-ключами). Щоб довідатися, які ключі використовуються в тому або іншому архіваторі, потрібно було ввести в командний рядок ім'я його програмного файла з параметром «/?», наприклад:
pkzip.exe /?
У зв'язку з відсутністю будь-яких істотних візуаль¬них розходжень архіватори оцінювали за трьома кри¬теріями:
* швидкість стискання даних, тобто час, затрачу¬ваний на створення архівного файла;
* ступінь стискання даних, тобто відношення роз¬міру отриманого архівного файла до фактичного розмі¬ру даних,стиснутих у цьому файлі;
* якість стискання, що зазвичай можна перевіри¬ти, заархівувавши архівний файл повторно тим самим або яким-небудь іншим архіватором.