Форматування абзаців. Архівація
За допомогою прапорця Додати електронний підпис ви можете включити в архів інформацію про його твор¬ця, дату останнього оновлення архіву й ім'я цього архі¬ву. Потім цю інформацію можна буде переглянути, ско¬риставшись пунктом Інформація про архів із спадного меню Команди.Прапорець Мультимедіа-стискання зазвичай акти¬вується при стисканні звукових файлів формату WAVE або малюнків 24-бітової палітри (при цьому ступінь стискання архівного файла помітно зростає).
Якщо ви активізуєте прапорець Інформація для відновлення, то в процесі архівації програма додасть до архіву запис про відновлення. Розмір цього запису мож¬на настроїти на закладці Додатково в полі Інформація для відновлення.
Останній прапорець, Заблокувати архів, дозволяє створити блокований архівний файл. Файли заблокова¬ного архіву неможливо редагувати за допомогою програ¬ми WinRAR, тому якщо ви архівуєте важливу інфор¬мацію і не хочете, щоб вона була випадково зіпсована при роботі з архіватором, то можете скористатися цією опцією.
Ліворуч, унизу закладки, розташовані два спадних списки.
Перший — Метод стискання — відповідає за ступінь стискання архіву. Найвищий ступінь стискання вста¬новлюється пунктом Максимальний, а найнижчий — пунктом Швидкісний. Пункт Без стискання дозволяє додати файли в архів, при цьому не застосовуючи до них стискання.
Другий список — Розмір тому, байт — дозволяє на¬строїти розмір архівного тому. Якщо ви хочете одержа¬ти звичайний архівний файл, залишіть це поле по¬рожнім. Якщо ж ви хочете, щоб у результаті програма створила архівні томи, введіть їхній розмір у байтах (при цьому враховуйте, що в одному кілобайті містить¬ся не 1000, а 1024 байт, а в одному мегабайті 1024 Кб) або виберіть зі списку пункт Автовизначення (розмір тому визначатиметься автоматично при запису на накопичувач інформації).
На закладці Додатково ви можете здій¬снити більш тонке настроювання процесу архівації. Ми не будемо зупинятися докладно на кожному з її еле¬ментів, а тільки розповімо вам про ті з них, які найчас¬тіше використовуються.
Як ми вже говорили, на цій закладці можна настрої¬ти розмір «запису про відновлення» архіву у відсотках.
На цій закладці також розташована кнопка Встано¬вити пароль. Якщо ви не задали пароль у процесі робо¬ти з архіватором, але хочете застосувати його зараз для шифрування архівованих даних, скористайтеся цією кнопкою. На екрані з'явиться діалогове вікно, у якому архіватор запропонує вам увести пароль двічі у два різних поля.
В обидва поля потрібно вводити той самий пароль. Для чого це робиться? Справа в тому, що при створенні пароля ви можете випадково зробити помилку, наприк¬лад, зачепити зайву кнопку на клавіатурі. Програма прийме цей пароль, і потім ви не зможете ані витягти дані з архівного файла, ані повноцінно працювати з ним. Тому архіватор «підстраховується», пропонуючи кори¬стувачеві ввести пароль двічі. При введенні пароля у відповідних полях з'являтимуться не ті символи, які ви вводите, а зірочки, щоб користувачі, які знаходяться поруч, не змогли нічого побачити. Якщо ви не хочете, щоб пароль приховувався зірочками, відзначте прапор¬цем пункт Відображати пароль при введенні (при цьо¬му одне поле зникне, і пароль треба буде вводити тільки один раз, адже ви візуально зможете контролювати про¬цес набирання на наявність помилок).
На наступній закладці — Файли— вка¬зуються ті файли й папки, які повинні бути додані в архів, а також файли (або маски), що повинні бути про¬пущені при архівації.
Імена файлів, що підлягають архівації, перерахова¬но в полі Додані файли. Імена файлів беруться в по¬двійні лапки, перед кожним новим ім'ям стоїть пробіл. Для чого потрібно це перерахування? Справа в тому, що в користувача може виникнути потреба стиснути в один архів файли з різних папок. Звичайно, можна створити нову папку і скопіювати в неї потрібні вам файли, але кому потрібні ці зайві незручності? Ви завжди можете скористатися кнопкою Додати, яка знаходиться поруч з полем Додані файли. Ця кнопка викликає діалогове вікно, за допомогою якого ви, пересуваючись за струк¬турою папок на різних дисках, можете послідовно до¬давати в поле Додані все нові й нові файли, які потребу¬ють архівування.
Чому цей спосіб додавання файлів зручніший, ніж спосіб із створенням нової папки й копіюванням у неї потрібних файлів? Відповідь дуже проста — у різних папках можуть міститися файли з однаковими імена¬ми. Найпоширеніший приклад — практично будь-який текстовий файл, що містить у собі посібник з установки й роботи програми, називається readme.txt. Як ви вже знаєте, в одній папці не можуть міститися файли з од¬наковими назвами. Тому проведення настроювань на закладці Файли — єдиний вихід у таких ситуаціях.