Недоліки хеджування,практика хеджування
Виробництво багатьох біржевих товарів, як тваринництво, кольорові метали і інші, мають циклічний характер, тому сама стратегія фінансування ціни продукції залишається такою самою, але виробник повинен відкривати позиції на ф’ючерсному ринку на ті місяці, які відповідають його цінам випуску продукції. Для цього необхідно знати графік виробництва, а також розуміти різницю між різними ф’ючерсними місяцями. В інших галузях цілісним виробництвом рішення можуть бути більш складними або більш спекулятивними.
3) Хеджування торгових запасів.
Хеджування використовується як і для купівлі, так і для продажу товара по так званих онкольних угодах.
Онкольна угода представляє собою угоду на постачання реального товару через кілька місяців чи тижнів з розрахунком покотуванню, діючому на момент постачання. Такі угоди називаються також угодами з наступною фіксацією цін, або угоди з наказом, який необхідно виконати.
В таких угодах, одна сторона надає право іншій установити ціну в любий момент в період між підписанням контракту і постачанням товару. Ціна в таких угодах складається з біржового котування (ф'ючерса) і надбавки чи скидки з неї. Величина цієї скидки чи надбавки визначається різницею в якості товару, умовах поставок і т.д. Але, як правило, вона не перевищує 3% біржового котування.
Онкольні угоди переважно укладаються в ситуації, коли сировину необхідно мати виробникам через кілька місяців, а придбати і на їх думку, необхідно заздалегідь в період найкращої кон'юктури. З іншої сторони виробники не зацікавлені наперед оплачувати товари, так як не залучає додаткові витрати на відсотки по кредитах.
Для уникнення втрат від росту цін на сировину в момент розрахунку покупці хожують шляхом купівлі ф'ючерсів і ліквідують при одержанні реального товару. У випадку, росту котування прибуток від ф’ючерсної угоди іде на покриття збитків по онкольній ціні.Продавець в цьому випадку для страхування від падіння цін продає ф’ючерсні контракти і ліквідує їх після закінчення визначення ціни онкольного контракту. Таким чином, хедж дозволяє кожній із сторін на рівні котування на день заключення контракту.
Продавці проводять такі операції коли очікують зниження цін на біржі, а покупці, коли очікують підвищення котування.
Виробники дуже часто заключають форвардні контракти на свої товари до її виробництва.
4) Хедж для захисту непокритого форвардного продажу.
Якщо фабрикант має замовлення з постачанням через кілька місяців, то він базується на поточній ціні сировини та витратах виробництва і встановлює фіксовану ціну і підписує контракт. Але ціна сировини може за цей час зменьшитись, що може знизити його прибуток (якщо ціна підвищилась), або принести йому збитки. (а придбати сировину, зразу немає змоги – склади і т.д.) Тому в цьому випадку використати хедж буде дешевше. В цьому випадку він може розраховувати навіть на те, що ціни на сировину знизиться і таким чином ф’ючерсні контракти захистить ціну.
5) Хеджування нафтопереробки.
Переробник повинен порівняти свою продажну ціну на момент дійсного продажу з наявною ціною в момент, коли він починає хедж, а точніше з форвардною ціною, оскільки форвардні ціни є більш важливим індикатором стину цін в майбутньому, ніж наявні. Але багато хеджерів роблять помилки, порівнюючи свою кінцеву ціну з ціною наявного ринку, яка існувала в момент початку хеджу.
6) Хеджування валюти імпортерам.
Наприклад, купівля обладнання за німецькі марки американською фірмою. Тут дуже важливо врахувати курс валют на момент заключення договору.
В цьому випадку для захисту від коливань курсу валют імпортер може здійснити форвардну купівлю німецьких марок 2-а способами: 1) заключити угоду форвардну з банком і купити необхідну суму нім. марок з постачанням в необхідний термін. Ціна продажу ф’ючерсного ринку може бути нижчою, ніж банку і купівля ф’ючерсного контракту може здаватися вигіднішою, але це не обов’язково так. Імпортер знає, що купівля ф’ючерсного контракту включає щей комісійні і необхідна буде першопочаткова мережа.