Фондові індекси та рейтинги

Індекс Швейцарського банку.

Банк “Union Bank of Switzerland” розробив власну методику визначення найбільш приємних для інвестицій стран. Методика заснована на визначенні тієї частини ВНП, яку ці країни витрачають на освіту, охорону здоров’я, культуру, розробку нових технологій. У складеному фахівцями списку – 38 держав. Результати досліджень показали, що найбільш перспективною для інвесторів державою Є Китай, економіка якого розвивається найбільш динамічно. За ним слідує Ізраїль, який приділяє велику увагу освіті своїх громадян. На третьому місці – Японія, що має найбільш яскраві перспективи в галузі розробки та впровадження нових технологій. На четвертому місці Північна Корея, яка вкладає велики кошти в розвиток людських ресурсів. Замикає п’тірку лідерів Сингапур. Сьогоднішні лідери – США та Німеччина – поділили 19 – 20 місця, Мексика займає 35-е місце.

Британський індекс “FT – 30”Перший європейський індекс, який з’явився у Великобрітанії, також як і Доу-Джонс спочатку включав 30 складових. У 1935 році на сторінках газети “Файненшл Ньюс”, яку згодом поглинула добре відома зараз в усьому світі “Файненшл Таймс”, з’явився перший фондовий індекс Сполученого Королівства. Його складачі постаралися відібрати три десятки ведучіх компаній британської промисловості, причому структура складових повинна була відображати відношення галузей в національній економіці. З 30 початково відібраних акцій в індексібули наявні: 5 – від важкої промисловості, 4 – від текстильної, 3 – від автомобільної та авіаційної, 3 – від електро- та радіопромисловості, 3 – від сектору будівних матеріалів, 6 – від харчової та тютюнової промисловості, 2 – від закладів роздрібної торгівлі та 3 – від різних галузей промисловості. Британський “промисловий” індекс “FТ – 30” розвивався всі ці роки, в його структурі сталисязсуви акценту від тяжкої промисловості в сторону компаній, зайнятих в сервісі, обслуговуванні. Однак поворотним для нього став 1984 рік, коли вперше була прийнята а розрахунок фінансова акція – Національного Вестмінстерського банку. С цього моменту індекс “FТ – 30” втратив свою промислову винятковість, та зараз він називається Індексом звичайних акцій “Файненшл Таймс” ( FT – SE ). На відміну від середньоарифметичного “Доу-Джонса” ФТ – 30 є середньогеометричним. Це означає, що всі акції, що до нього входять, відіграють рівну роль незалежно від капіталізації кожної компанії. Формула індексі така: ціни 30 акцій перемножуються друг на друга ( при цьому кожна акція ділиться на власну вартість у вибраний базовий період ) та потім добувається корінь 30 ступеню. Формально це має такий вигляд:

n 1/n

Ift = { N ( Pit / Pio ) }, де

i-1

Pit – ціна акції і-ї корпорації в t-період

Pio – ціна акції і-ї корпорації в базисний період

N – кількість корпорацій

Середнє геометричне має не тільки недоліки, але й переваги – в такому разі простіше робити знижки на зміни капіталу та заміщати складові без необхідності зміни бази. ФТ – 30, безумовно, до сих пір залишається чутливим індикатором та показником настрою лондонського фондового ринку. Однак недоліки бази та математичної структури не дозволяють йому стати надійним інструментом для прийняття рішення при управлінні інвестиційним портфелем.

Специфіка економічної ситуації в Україні не дозволяє копіювати західні методики розрахунку фондових індексів. В сучасних умовах - це унікальна і своєрідна проблема саме вітчизняного фінансового ринку. Для того, щоб встановити, який індекс нам потрібен, перш за все варто визначити, що саме він має відображати. Економісти пропонують керуватися двома можливими рішеннями цієї проблеми:

• індекс як індикатор стану економіки;

• індекс як індикатор кон'юнктури ринку.

Внаслідок проведеного критичного аналізу основних прийомів, принципів і мотивацій побудови фондових індикаторів запропоновано чоритьохфазне трактування проблем розробки будь-якого індексу, що відображає реальну ситуацію на фінансовому ринку: