Суть та види цінних паперів. Ринок цінних паперів. Фондова біржа. Формування ринку цінних паперів в Україні

Отже, нині в Україні є два депозитарії для цінних паперів корпоративного сектора — НДУ та МФС. Кожен із них виконує свої функції.

• НДУ забезпечує стандартизацію до¬кументообігу щодо цінних паперів, кодифікацію (нуме¬рацію) цінних паперів та міжнародні від¬носини в галузі депозитарної діяльності, в

тому числі встановлення кореспондент¬ських відносин з іноземними депозитар¬ними установами.

• МФС зберігає цінні парери, обслуговує їх обіг, кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів, а також веде реєстри власників імен¬них цінних паперів.

Крім того, Національний банк України виконує функції центрального депози¬тарію для цінних паперів, емітентом яких є держава.Звісно, що такий стан речей не може бу¬ти ні постійним, ні довготривалим, оскільки, як будь-який компроміс, він не задовольняє жодну зі сторін і просто гальмує розвиток національної депозитарної системи й усьо¬го фондового ринку. Але такий підхід дає НДУ певний час для створення бази своєї діяльності у майбутньому, а МФС — для за-вершення проекту розвитку клірингово-депозитарної діяльності відповідно до світо¬вих стандартів. Виконання цих двох про¬грам створює підґрунтя для того, щоб по добровільній реорганізації всіх депози¬таріїв у єдиний централізований кліринго¬вий депозитарій, як це передбачено "За¬гальними засадами...", НДУ міг успішно працювати як повнофункціональний цент¬ральний депозитарій корпоративних цінних паперів, а в подальшому, можливо, і як де¬позитарій державних цінних паперів та інструментів грошового ринку. На час співіснування цих двох депозитарних установ в Україні доцільно застосовувати згадану вище мо¬дель "А". Згодом усі депозитарні установи можна буде об'єднати в єдиний централь¬ний депозитарій. Своє місце в цьому про¬цесі, очевидно, знайде і Професійна асо¬ціація реєстраторів та депозитаріїв (ПАРД), окремі ланки діяльності якої аналогічні функціям ЦДЦП.

В Україні фактично не має правової держави — нормативна база значно відстає від реальних процесів. Особливо це проявилось в перші роки незалежності, коли спостерігались афери з довірчими товариствами. Після завершення «ваучерної» приватизації стало відомо, що значна частина власності держави розділена неправильно, кримінальним чином та попала в руки вузького кола наближених осіб, і держава безсила змінити ситуацію.

Висновки.

Вихід України із кризи, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту людей неможливі без розвиненого ринку цінних паперів. А для цього, необхідне здійснення ряду невідкладних заходів. До першочергових тут можна віднести:

•прискорити процеси приватизації перш за все шляхом корпоратизації та акціонування державної власності;

•здійснити випуск і обіг державних всеукраїнських та муніципальних цінних паперів, відновивши довіру до них з боку населення;

•на державному рівні вирішити комплекс питань щодо вільного обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній, купівлі українських цінних паперів іноземними інвесторами;

•привести чинне законодавство у відповідність з потребами сьогоднішнього функціонування та подальшого розвитку українського фондового ринку;

•більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють на національному ринку цінних паперів;

•законодавчо передбачити гарантії держави по збереженню грошових заощаджень населення;

•створити державні органи управління і контролю за функціонуванням ринку цінних паперів.

•здійснення тих чи інших заходів дозволить прискорити формування в Україні ринку цінних паперів.