Проблеми та перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні
Крім того, комісія зосереджує свою увагу на проблемах, які являються найбільш актуальними для розвитку економіки України:
•сприяння розвитку інвестиційне привабливого середовища для залучення
внутрішніх і іноземних інвесторів;
•сприяння реструктуризації акціонерних товариств для оживлення
підприємницької діяльності;
•збільшення кількості робочих місць та доходів бюджету;
•інтеграція у міжнародні фінансові ринки, що може сприяти зміцненню міжнародного авторитету України;
•наближення вітчизняного законодавства до, міжнародних вимог.
Державно-правове регулювання здійснюється шляхом прийняття законів, постанов та інших нормативних актів, що регламентують ті чи інші сторони відносин, які зв’язані з обігом цінних паперів, а також встановленням контролю за дотриманням законодавства через державні органи.
В умовах, що склалися в Україні, необхідний більш інтенсивний розвиток державно-правового регулювання ринку цінних паперів, який в свою чергу, створює умови для саморегулювання. Правову базу становлення та розвитку ринку цінних паперів в нашій країні становлять прийняті Верховною Радою закони України “Про господарські товариства”, “Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво”, “Про власність”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про банки та банківську діяльність”, “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, а також закони, що стосуються приватизації.
Діяльність на українському ринку цінних паперів регулюють два основні законодавчі акти – Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.91р. і Указ Президента України “Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії” від 19.02.94р. №55/94. У відповідності до Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” розрізняють два типи цінних паперів:
•іменні, як правило, передаються шляхом повного індосаменту;•на пред’явника, що вільно обертаються.
Українським законодавством визначені також наступні види цінних паперів:
•акції;
•облігації внутрішніх державних та місцевих займів;
•облігації підприємств;
•казначейські зобов’язання підприємств;
•ощадні сертифікати;
•векселі;
•приватизаційні папери;
•інвестиційні сертифікати.