Роль товарної біржі у формуванні цін
При ціні продавця існує ситуація беквардейшн, коли пропозиція відстає від попиту, а ціни на реальний товар вищі котирувань з ф'ючерсних угод, то ціни на товар з короткостроковими термінами поставок вищі котирувань довгострокових позицій. Ринок з таким співвідношенням цін називають перевернутим.
Якщо пропозиція на ринку перевищує попит, то це ринок покупця і диктується ціна покупця (buyer's price).
При ціні покупця існує позиція форвардейшн, коли пропозиція товару повністю задовольняє попит, при якому котирування з ф'ючерсних угод перевищують ціни реального товару, а ціни на довгострокові поставки вищі ближніх. Такий стан типовий для ринку товарів з тривалим періодом їх зберігання (зернові, соєві боби, олія, шрот, бавовна, кава, цукор тощо).
Однак у процесі визначення реального рівня цін на обігових товарних ринках, у тому числі й на агропродукцію, виникають проблеми, які ускладнюють їх розрахунки. Перш за все, це наявність постійних цінових коливань, системи надбавок і знижок з урахуванням стану ринкової кон'юнктури, місця і часу торгової угоди тощо.
У кінцевому результаті це й обумовлює явище, коли ціни на ідентичну продукцію мають певні коливання за рівнем.
Інструментом кількісної оцінки змін динаміки та рівня світових цін є цінові показники, найважливішими з яких є:
* контрактні ціни на конкретному товарному ринку відображають рівень цін на продукцію певної якості за відповідних умов поставки та оплати;
* ціни пропозиції - це ціни офіційної пропозиції продавця, які відрізняються від контрактних цін на величину знижки, якої у ході переговорів досягає покупець.
Ціни біржових товарів активно реагують на зміни кон'юнктури ринку. Незначне погіршення або покращання загальногосподарської кон'юнктури відразу ж впливає на рівень біржових котирувань, оскільки ціни фактичних угод відображають їх реальний рівень на даний момент.
У світовій практиці на сировинних товарних ринках для позабіржових товарів широко застосовують як критерій рівня цін довідкові ціни, тобто ціни продавців. Так, при зниженні попиту довідкові ціни протягом певного періоду ще залишаються незмінними, а реагування на його зміну здійснюється шляхом збільшення або зменшення знижок.
Тому довідкові ціни є тільки відображенням тенденцій у розвитку цін. Дійсний рівень цін на даний момент можна оцінювати тільки з урахуванням тих знижок (або надбавок), які, як правило, надаються при укладенні угоди. При цьому розмір знижки при збільшенні попиту зменшується або взагалі ціна продажу перевищує довідкову.
При погіршенні кон'юнктури і спаду попиту знижки з довідкової ціни збільшуються. Тому більш об'єктивну уяву про рівень цін можуть дати не довідкові ціни, а реальні, тобто ціни фактичних угод.Довідкові ціни регулярно публікуються, зокрема, у щорічнику ЮНКТАД - "Monthly Commodity Price Bulleten", Міжнародного валютного фонду - "International Finacial Statistics" та інших виданнях.
Залежно від кон'юнктури та взаємовідносин між покупцями і продавцями, між рівнем довідкових цін та цінами фактичних угод формуються ціни біржових котирувань. Однак, на відміну від біржових котирувань, встановлення рівня реальних цін позабіржових товарів має певні труднощі, оскільки ціни в більшості випадків відомі тільки продавцеві та покупцеві.
За існуючої практики визначення світов.ої ціни ми фактично фіксуємо ціни, які не достатньо точно відображають реальний їх рівень. Адже, як правило, ціни на певний вид товару визначають на основі кількох біржових котирувань, а саме: ціни реального товару (spot prices), термінових угод або ф'ючерсних цін (futures) на різних товарних біржах світу та при різних базисах поставок. Ціни, визначені таким способом, коливаються кількісно.
При такому підході до визначення рівня світової ціни на той чи інший продукт не можна назвати реально існуючий її рівень. Ми можемо тільки стверджувати, що за цими цінами реалізувалася продукція на певну дату, місяць, рік, тобто в минулому, але не реалізується в даний момент на світових товарних ринках.