Організація біржового управління

Управління біржовими інститутами здійснюється трьома органами, компетенція яких різна і функції яких можуть мати специфіку на різних біржах: загальні збори членів біржі (пайовиків) і засновників, біржовим комітетом (радою директорів), виконавча дирекція.

Організація біржового управління визначається її інституціональною структурою, яка може бути представлена у вигляді такої схеми:

До засновників біржі належать члени ініціативної групи, які виступають як організатори біржі. Засновники підписують засновницький договір про створення біржі і вносять первинні внески. Засновниками можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Однак, відповідно до Закону України "Про товарну біржу", засновниками і членами товарної біржі не можуть бути:

* органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що фінансуються з державного бюджету;

* банки та кредитні установи, які отримали у встановленому порядку ліцензію на здійснення банківських операцій;

* страхові та інвестиційні компанії і фонди;

* громадські, релігійні і добродійні об'єднання (організації) та фонди;

* фізичні особи, які згідно із законодавством не можуть займатися підприємницькою діяльністю.

Як уже зазначалося, чим більше засновників і краще їх фінансово-матеріальне становище, тим більшу підтримку вони можуть надати біржі, хоча велика кількість засновників ускладнює управління біржею. У нашій країні у перші роки функціонування біржі засновники володіли певними перевагами:

* першочергове право на отримання дивідендів (для товарних бірж);

* можливість безкоштовно відкрити одну або декілька брокерських контор;

* можливість входити до органів управління біржею.

Членом біржі вважається той, хто бере участь у формуванні її статутного капіталу або вносить членські внески або інші цільові внески до майна біржі і став її членом у порядку, передбаченому установчими документами.

Правила, які регулюють членство, містять вимоги, що стосуються величини капіталу, наявності банківської гарантії і т. д. Члени біржі беруть участь у керівництві біржею, в розробці правил торгівлі і прийнятті рішень. Вони мають більше, ніж інші, інформації про стан справ на ринку. Однак брати участь в біржовій торгівлі можна і не будучи членом біржі. У цьому випадку, укладення угод купівлі-продажу доручається зареєстрованим на біржі фірмам, які стягують за це комісійний збір. Можна також "отримати членство напрокат". Так, приблизно з 1700 членів Чиказької торгової біржі близько 1200 "здають" його за взаємно узгодженою ціною приватним особам і компаніям.

Член біржі має право:

1) брати участь у біржових торгах;

2) брати участь в управлінні біржею, згідно з біржовими нормативними документами;

3) брати участь у розподілі прибутку й отримувати дивіденди, якщо вони передбачені установчими документами;

4) здавати в оренду своє право на участь у біржовій торгівлі (у встановленому порядку і тільки одній юридичній особі).

Членство на біржі означає високий рейтинг у світі бізнесу. Акціонеру біржі, як правило, відкритий доступ до кредитів банків, отримання будь-якої консалтингової допомоги. Купівля "місця" на біржі дає право бути присутнім в її торговому залі і брати участь у торгах. "Місце" купується або у самої біржі, або у фірм, які їх мають. Його ринкова ціна варіюється в залежності від попиту і кількості вільних місць. Попит, в свою чергу, визначається обсягом біржової торгівлі і прибутковістю біржових фірм. У разі виходу зі складу членів біржі "місце", як правило, продається біржовому комітету, який, в свою чергу, може його продати іншій юридичній особі (а відповідно до статуту деяких бірж - і фізичній особі) за ринковою ціною, яка склалася в цей момент, і яка визначається співвідношенням попиту і пропозиції.