Державне регулювання біржової торгівлі у світі і Україні

Офіс голови виконує багаточисельні функції, зокрема координацію підготовки та розподілу документів з політики, а також контроль за потоком інформації, яка надходить у Комісію. Тут розміщується бібліотека, підтримується зв'язок з Департаментом сільського господарства, Казначейством США, Федеральною резервною системою, Комісією з цінних паперів та іншими державними органами.

Офіс виконавчого директора надає різні послуги відносно бюджету, персоналу, внутрішнього аудиту. Керує відділом адміністративного права, який розглядає скарги клієнтів на біржовиків.

Офіс генерального радника є головним юридичним радником Комісії, займається експертизою нормативної, законодавчої та адміністративної інформації, дає трактування біржового законодавства. Представляє Комісію перед судом присяжних.

Відділ з порушень проводить розслідування та приймає рішення щодо покарання в адміністративному порядку або через судові інстанції.

Відділ економічного аналізу здійснює моніторинг ф'ючерсних ринків, аналізує позиції потужних трейдерів, звіти про їх активність. Спостерігає за процесом ціноутворення ф'ючерсних цін. Займається роз'яснювальною роботою, виробленням програм навчання, публікацією статей та аналітичних матеріалів

Відділ торгівлі та ринків переглядає правила біржової торгівлі, реєструє нові ф'ючерсні та опціонні контракти та нові ф'ючерсні біржі.

Крім державного регулювання, ф'ючерсні ринки саморегулюються Національною асоціацією ф'ючерсної торгівлі. Ця саморегулювальна організація взяла на себе захист інтересів прав клієнтів від маніпуляцій на ринку, відбір професійних спеціалістів для ф'ючерсної торгівлі, контроль за дотриманням ними фінансових вимог щодо укладання угод та клірингових процедур. Вона патронується Національною Асоціацією дилерів по торгівлі цінними паперами, її члени приймають участь у всіх секторах ф'ючерсного бізнесу, включаючи торговельні фірми, банки тощо.

3. Державне регулювання ф'ючерсного ринку у Європі та Азії

У Великобританії, на відміну від Європи, основними принципами діяльності бірж були самоуправління та самоконтроль. Кожна біржа мала свої правила регулювання. Неодноразові спроби встановити державний контроль чи запровадити регульовану біржову торгівлю впродовж значного періоду були безуспішними.

До кризи 1987 р. в Англії держава практично не втручалася у діяльність товарних бірж. Функції спостереження за їх діяльністю виконував Банк Англії, який міг за певних обставин рекомендувати конкретній біржі вжити відповідних заходів для нормалізації стану, наприклад, підвищити розмір депозиту або обмежити торгівлю ліквідацією ф'ючерсних позицій.У 1986 р. у цій країні після прийняття спеціального законодавчого акту (Financial Services Act) було створено Раду з цінних паперів та інвестицій (Securities and Investment Board) і Управління з цінних паперів та ф'ючерсів (Securities and Futures Authority), завданням яких стало постійне спостереження за товарними і фондовими біржами. Головною метою існування цього контрольного державного органу стало забезпечення захисту інтересів інвесторів, вироблення єдиних стандартів біржової торгівлі, заохочення торгівлі як традиційної, так і електронної, без торговельних сесій. Саме до таких торгів перейшла Лондонська фондова біржа (LSE) в кінці 2000 р. Була вироблена система обміну ф'ючерсних угод за часом їх укладення.

Сучасне біржове законодавство дозволило створення саморегулювальних організацій, що й сприяло утворенню Асоціації ф'ючерсних брокерів та дилерів. Правила цієї організації стосуються порядку ведення операцій, процедури збирання та переказу депозитів, встановлення фінансових вимог до учасників ринку.

Більш жорстким стало останнім часом регулювання ф'ючерсних ринків у Франції. Чинна там Комісія з ф'ючерсних товарних бірж зобов'язала біржі та їх членів надавати клієнтам більшу за обсягом інформацію про ринки та рух цін. Підвищено розмір мінімального капіталу зареєстрованих членів бірж до 500 тис. евро.

У Німеччині ф'ючерсна торгівля базується на Торговельному Кодексі й Законі "Про біржі та біржові угоди", прийнятому у новій редакції в 1989 р. Укладання строкових угод стало можливим лише у 1990 p., коли була відкрита Німецька строкова біржа. До того часу, ще від кризи 1931 p., укладання строкових контрактів було заборонено. І лише останнє десятиліття ХХ-го ст. стало переломним для німецької ф'ючерсної торгівлі. Саме Німецька ф'ючерсна біржа, об'єднавшись з швейцарською та бельгійською, створила EUREX -найбільший сучасний ф'ючерсний майданчик світу.