Акції та їх види

У разі продажу акцій через певний час власник отримує дохід не тільки від дивідендів, а й від різниці вартості в моменти придбання та продажу.

Доходи від відносного збільшення кількості акцій у результаті їхнього дроблення. Дроблення акцій — це процедура, за якої акції, викуплені акціонерами, діляться на більшу кількість акцій, наприклад, у співвідношеннях 2 : 1; 3 : 1 або 4 : 1. Після такого дроблення акціонер, який з самого початку володів, наприклад, 100 акціями, має їх уже 200, 300 або 400. Однак така процедура знижує ринкову вартість акцій, що робить їх привабливішими для придбання, особливо якщо величина дивіденду на одну акцію зберігається або зменшується в меншій пропорції. А це, у свою чергу, є ознакою, що курс акцій через деякий час знову зросте і, як наслідок, збільшаться пропорційно дробленню доходи перших інвесторів.Значна кількість дроблень здійснюється для збільшення кількості акцій в обігу. Разом з тим інколи застосовується процедура консолідації (зворотного дроблення) акцій. Консолідація зменшує кількість акцій в обігу та збільшує біржовий курс цього цінного папера обміном частини однієї знову випущеної акції на кожну раніше випущену. Так, наприклад, за зворотного дроблення акції в співвідношенні 1 : 2 одна нова акція обмінюється на дві раніше випущені. Зворотне дроблення використовується також для підвищення комерційної привабливості акцій за допомогою доведення їхнього курсу до вищого рівня.

Оцінювання інвестиційних якостей акцій здійснюється за такими параметрами:

1. Характеристика виду акцій за ступенем захищеності розміру дивідендних виплат.

2. Оцінка галузі, у якій здійснює свою операційну діяльність емітент.

3. Оцінка основних показників господарської діяльності та фінансового стану емітента.

4. Оцінка характеру обігу акції на фондовому ринку.

5. Оцінка умов емісії акцій.

1. Характеристика виду акцій за ступенем захищеності розміру дивідендних виплат передбачає поділ акцій за характером зобов’язань емітента на привілейовані та прості. Це має найбільш істотне значення для інвестора з позицій принципових відмінностей їхніх інвестиційних якостей.

За українським законодавством привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10 % статутного фонду акціонерного товариства (у Росії — 25 %).

Рівень безпеки інвестування в привілейовані акції значно вищий, ніж у прості, бо вони мають переважне право на отримання передбаченого рівня дивідендів і частки майна за ліквідації акціонерного товариства. За ступенем надійності вкладень привілейовані акції займають проміжне значення між простими акціями та облігаціями компанії.

За критерієм дохідності більш привабливими для інвестора можуть бути прості акції, що швидше пристосовуються до умов інфляційної економіки та змін кон’юнктури фондового ринку. Проста акція дає змогу її власнику стати співвласником товариства, мати право голосу в прийнятті найважливіших рішень та отримувати дивіденди. Кожна акція наділяє її власника одним правом — правом голосу на загальних зборах акціонерів. Гарантій на отримання дивідендів проста акція не дає. Вони залежать від результатів господарської діяльності компанії. Щодо дивідендів, то, як правило, спрацьовує залишковий принцип.

У закордонній практиці широко розповсюджена рейтингова оцінка інвестиційних якостей акцій. Її форми наведено в табл. 9.1.

Таблиця 9.1

ФОРМИ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ

ЯКОСТЕЙ ПРОСТИХ І ПРИВІЛЕЙОВАНИХ АКЦІЙ