Облігації та їх види

4. Емітент не втрачає своєї незалежності. Основним документом для інвесторів є проспект емісії, а типовий договір емітент облігацій визначає сам. Щодо банківського кредитування, то кре¬дитний договір пов’язаний з певними обмеженнями й зобов’язан¬нями для позичальника. Іноді банк диктує позичальнику, куди перераховувати кошти, обмежує його господарську діяльність, контролює рух коштів на рахунках тощо.

5. У випадку акціонерного товариства емісія облігацій не порушує структуру власності, на відміну від емісії акцій, яка несе більшу небезпеку для власників товариства.

6. Підприємство-емітент має можливість дострокового викупу облігацій і зниження ціни обслуговування боргу, якщо отримає доступ до дешевших ресурсів або отримає більшу виручку раніше, ніж передбачалося.

Маючи багато позитивних якостей, емісія облігацій, як джерело інвестиційних ресурсів, має певні негативні якості. Основні з них такі:

•Необхідність повернення боргу за облігаціями. Гроші, отримані через випуск акцій, повертати не обов’язково.

•За публічного продажу облігацій підприємство отримує багатьох кредиторів. За банківського кредитування кредитор один.

•Емісія облігацій пов’язана з більшими витратами, ніж за банківського кредитування.

Підприємство, яке має намір випустити облігації, має відповідати певними вимогам. Зокрема, необхідними критерієм є позитивне ставлення до підприємства потенційних інвесторів, оптимальне співвідношення власних і позичкових коштів.

Першими кроком в емісії облігацій є вибір андерайтера (організатора розміщення) облігацій, яким може бути інвестиційна компанія або банк. Проводити розміщення облігацій самостійно, тобто без залучення фінансових посередників, доцільно тільки тоді, коли підприємство планує продати весь випуск облігацій наперед відомому колу інвесторів або розмістити невеликий його обсяг серед своїх працівників.

У цілому, можна виділити такі основні етапи емісії облігацій, які розміщується через підписку:

1. Затвердження емітентом рішення про випуск облігацій.

2. Підготовка проспекту емісії.

3. Державна реєстрація випуску цінних паперів і проспекту емісії в ДКЦПФР.

4. Виготовлення сертифіката облігацій.

5. Розкриття інформації про реєстрацію проспекту емісії.

6. Підписка на облігації.

7. Реєстрація звіту про підсумки випуску облігацій.

8. Розкриття інформації, що міститься у звіті про підсумки випуску облігацій.

Перш ніж проводити емісію облігацій підприємство має визначити форму їхнього випуску, строк обігу та ставку дохідності.

Найбільші перспективи в Україні мають іменні бездокумен-

тарні облігації, коли емітент не несе витрат на підготовку бланків цінних паперів, а для покупця спрощується процедура їхньої купівлі-продажу.