Основні положення щодо проектування підприємств, будівель та споруд
Проектування — надзвичайно важливий і відповідальний етап в інвестиційному процесі, оскільки прийняті в проекті технологічні, планувальні та конструктивні рішення дуже важко скоригувати, коли вже розпочато будівництво. Самі витрати на проект незначні, але коли інвестиції у виробництво обладнання та виготовлення конструктивних елементів споруд уже спрямовано, то помилки, допущені під час розроблення проекту, обходяться дуже дорого.
Проектно-кошторисній документації зазвичай передує розроб¬лення інвестиційного проекту, проте для прискорення інвестиційного процесу передпроектні дослідження, стадія проектування й навіть будівництва часто об’єднуються (рис. 6.3). Будівельники, як правило, вимагають від замовника при готовому технічному проекті робочу документацію на перший рік будівництва. Разом з тим проект має обґрунтовуватись найновітнішими науково-технічними досягненнями, які можуть виникнути після завершення проектування. Тому проектувальники повинні закладати в проект такі об’ємно-планувальні та конструктивні рішення, які б давали змогу швидко реконструювати та технічно переоснащувати виробництво.
Рис. 6.3. Схема взаємозв’язків інвестиційного проекту
та проектно-кошторисної документації
Класичний проект має три складові: технологічну, будівельну та техніко-економічну.
Технологічна частина складається зі схеми виробництва (технологічно взаємозв’язаних одиниць обладнання), технологічних етапів і переділів виготовлюваної продукції, обсягів її виробництва та якісних показників.
Будівельна частина визначає стандартні вимоги до об’ємно-планувальних (передбачають розміщення основних і підсобних приміщень, цехів, їхню площу та об’єм) і конструктивних (перед¬бачають використання найдоцільніших будівельних матеріалів, конструкцій і деталей) рішень.
Техніко-економічна частина охоплює передпроектні досліджен¬ня й техніко-економічні обґрунтування, розрахунки економічних показників ефективності й доцільності проекту, який розробляється на підставі завдання на проектування та іншої передпроектної документації, що надається замовником проектно-дослідниць¬кій організації (генеральному проектувальнику). За згоди останнього виконувати проектні роботи між ними укладається договір на розроблення проектно-кошторисної документації.
Керуючись вимогами та параметрами завдання на проектування, проектна фірма проводить економічні та інженерні дослідження. Економічні дослідження проводяться для перевірки доцільності проекту: вивчається забезпечення виробництва сирови¬ною, транспортними засобами, робочою силою, можливості використання місцевих будівельних матеріалів і виробничо-техніч¬ної бази будівництва.
Інженерні дослідження здійснюються для перевірки обґрунтованості будівництва на обраному майданчику, тобто вивчаються топографічні, геологічні, гідрогеологічні, гідрометричні, метеорологічні та інші умови виконання будівельно-монтажних робіт. Результатом є визначення площі будівництва, обсягів земляних робіт, вибір типів фундаментів і наземних конструкцій окремих будівель та споруд, джерел забезпечення будівництва й експлуатації підприємства енергією, водою, комунікаційними мережами та іншими об’єктами виробничої інфраструктури.
В Україні традиційно весь комплекс інженерних та економічних досліджень проводиться генеральним проектувальником із залученням спеціалізованих науково-дослідних, дослідно-конст¬рукторських і геологорозвідувальних фірм згідно з укладеними договорами. Керує цими дослідженнями головний інженер (архітектор) проекту.
За сучасних умов в Україні доцільно створювати проектно-дослідницькі компанії, які виконують проектні роботи самостійно або із залученням невеликої кількості субпідрядних проектувальників. Такі компанії повинні одержувати завдання на проектування в результаті перемог на тендерах (підрядних торгах).
Проектування може здійснюватись у дві чи в одну стадію (рис. 6.4).