Фондові біржі та операції з цінними паперами

У банківській практиці поширене кредитування під забезпечен¬ня цінними паперами. Цінні папери на пред'явника, виступаючи об'єктом цивільного права, можуть закладатися шляхом твердої або іррегулярної застави. Як застава приймаються і державні цінні па¬пери, і папери комерційних структур. При цьому важливою умовою є висока ліквідність цінних паперів, а позичкові кошти не повинні використовуватися для купівлі нових цінних паперів — це стримує біржову спекуляцію позичальників та зменшує ризик банкрутства клієнтів.

Серед банківських послуг мають місце операції виконання по цінних паперах та їх забезпечення. Клієнти можуть доручати обслу¬говуючим банкам отримання платежів або іншого виконання по цінних паперах. Таке доручення оформляється шляхом здійснення передавального напису (індосаменту), який підтверджує перехід права по вказаних документах до іншої особи. При виконанні дору¬чення індосамент знищується.

Комерційні банки здійснюють з векселями різноманітні угоди:

емісію, купівлю-продаж, заставу й облік векселів. Облік векселів являє собою операцію купівлі-продажу векселя банку до настання строку платежу по ньому з переходом на банк прав векселедержателя.

До обліку в банках приймаються високоліквідні векселі, тому перевага надається товарним векселям, в основі яких лежать товарні угоди. Поширеними операціями комерційних банків є виконання агентських функцій і обслуговування обігу цінних паперів. Сюди відносяться операції проведення реєстрів власників іменних цінних паперів і реєстрації угод переводу права власності на такі цінні па¬пери; сприяння виконанню по цінних паперах (виплата дивідендів і відсотків), погашення цінних паперів, реєстрація угод з метою опо¬даткування і виконання доручень інвестиційних фондів відносно до їх цінних паперів в рамках депозитарного договору.

Відносини між інвестиційним фондом і банком-депозитарієм оформляються депозитарним договором. Банк-депозитарій здійснює угоди з цінними паперами фонду від його імені і за його доручен¬ням, відкриває фонду поточний, валютний та інші рахунки і здійс¬нює по них розрахункові, касові та інші банківські операції; прий¬має на зберігання і забезпечує зберігання майна фонду, проводить облік цінних паперів, виплачує дивіденди акціонерам фонду, вина¬городу керуючому, підтверджує письмове отримання повідомлення про збори акціонерів, а також повідомляє відомості про документи, що мають відношення до цінних паперів, належних фонду, одержує дивіденди та ін.

Комерційні банки можуть купувати і продавати цінні папери від свого імені і за свій рахунок як через фондову біржу, так і на поза-біржовому ринку цінних паперів, а також на основі доручення клі¬єнта про купівлю-продаж цінних паперів. При цьому банк виступає повіреним або комісіонером свого клієнта. За своєю природою заз¬начені угоди являють собою договір купівлі-продажу, звичайно, ус¬кладнений відкладальною умовою.

Відповідно до п. 6 ст. З Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки займаються зберіганням цінних папе¬рів, для чого пропонують клієнтам в оренду сейфи. Комерційні бан¬ки можуть провадити за дорученням свого клієнта управління порт¬фелем його цінних паперів. За договором про управління цінними паперами клієнта комерційний банк надає йому такі види послуг. Банк зобов'язується зберігати цінні папери свого клієнта, забезпе¬чувати їх облік, проводити інкасацію відсотків і дивідендів, а також сум по погашених цінних паперах, провадити обмін акцій та обліга¬цій на інші цінні папери, інформувати клієнта про чергові збори акціонерів, випуск нових акцій, в яких клієнт має переважне право на купівлю. Управління портфелем цінних паперів є складним пра-вовідношенням, яке містить ознаки декількох цивільно-правових договорів (комісії, зберігання і доручення), а також проведення бух¬галтерського обліку і звітності по цінних паперах, аналітичне і пра¬вове обслуговування.Найбільш перспективним видом банківських операцій є трас¬тові операції (п. 13 ст. З Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Під трастовими операціями прийнято розуміти опе¬рації банків або інших фінансових інститутів по управлінню май¬ном і виконанню інших послуг за дорученням в інтересах клієнта на правах його довіреної особи. При здійсненні трастових опера¬цій виникають відносини за довіреністю, при яких одна сторона (довірена особа) на основі укладеного між зацікавленими сторо¬нами договору набуває відповідних прав і виступає розпорядни¬ком певного майна на користь бенефіціара, яким може бути сам довіритель майна або третя особа. По трастових операціях банки одержують комісійну винагороду, яка диференційована залежно від виду здійснюваних послуг.

Список використаної літератури

1.Закон України від 18 червня 1991 р. «Про цінні папери і фондову бі-ржу» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38 (зі змінами і доповненнями).