НІТРАТИ,ФОСФАТИ. АЗОТНІ ТА ФОСФАТНІ ДОБРИВА

НІТРАТИ. АЗОТНІ ДОБРИВА

Солі нітратної кислоти називають нітратами. Нітрати можна добути внаслідок дії нітратної кислоти на метали, основні оксиди, основи, аміак і деякі солі, наприклад:

Cu + 4HNO3 = Cu(NO3)2 + 2NO22↑+ 2H2 O

CaO + 2HNO3 = Ca(NO3)2 + H2O

Mg(OH)2 + 2HNO3 = Mg(NO3)2 + 2H2O

NH3 + HNO3 = NH3 NO3

Na2CO3 + 2HNO3 = 2NaNO3 + CO2↑+ H2O

Нітрати утворюються також і під час взаємодії оксиду нітрогену(У) з лугами, бо N2O5 —кислотний оксид:

N2O5 + 2КОН = 2KNO3 + Н2О

Усі нітрати — тверді кристалічні речовини, добре роз¬чинні у воді, токсичні (отруйні).

Характерною хімічною властивістю нітратів є їхня здат¬ність розкладатися під час нагрівання з виділенням кисню та інших продуктів. Продукти розкладання залежать від природи металу, який входить до складу солі, від його місця у витискувальному ряді металів:

тобто солі таких металів, які у витискувальному ряді стоять ліворуч від магнію Mg, під час розкладання утворюють нітрити і кисень; від Mg до Сu — оксид металу, бурий газ NO2 і кисень, а праворуч від міді Сu —вільний метал, бу¬рий газ NO2 і кисень О2.

• Напишіть рівняння реакцій розкладання під час нагрібання нітратів калію, купруму, меркурію й аргентуму.

Нітроген —один з хімічних елементів, необхідних для росту і життєдіяльності рослин. Як правило, вміст його в ґрунті невеликий, і рослинам не вистачає Нітрогену. Дово¬диться вносити його у грунт у вигляді азотних добрив.

Речовини, які містять Нітроген і вносяться у ґрунт для підвищення врожайності, називають-і ся азотними добривами.

Азотні добрива поділяються на дві групи:

1) мінеральні добрива—селітри1 KNO3, NaNO3, NH4NO3, Ca(NO3)22; солі амонію (NH4)2SO4; рідкий аміак NH3, аміачна вода NH3 • Н2О та ін.;

Селітра (від лат. sal — сіль і піїгит — луг) — загальна назва нітратів калію, натрію, амонію, кальцію.

2) органічні добрива—гній, компост1, послід та зелені добрива (люпин, сочевиця, горох, конюшина, серадела). Крім Нітрогену, вони містять інші елементи, необхідні для живлення рослин.

! Наука про живлення рослин і застосування добрив з метою підвищення врожайності сіль¬ськогосподарських культур та поліпшення якос¬ті врожаю називається агрохімією.

Велику роль у становленні агрохімії відіграли французь¬кий вчений Ж. Буссенго, який дослідив колообіг речовин у землеробстві та роль Нітрогену в живленні рослин, та німецький хімік Ю. Лібіх, який обґрунтував теорію висна¬ження ґрунтів (1840 р.) через винесення поживних речовин рослинами і показав необхідність повернення цих речовин у ґрунт у вигляді мінеральних добрив-J