Технічний аналіз вугілля
Абсолютно не спікаються фюзиніти. Вітриніти утворюють тверді нелеткі залишки, у яких спеченість, сплавленість і спученість змінюються по кривій з максимумом для вугілля марок Ж і К. У пісному і довгополум'яному вугіллі, а також в антрацитах вітриніти не спікаються. Лейптиніт у вугіллі марок Д, Г і Ж утворює тверді нелеткі залишки, що завжди спеклися, часто сплавлені, але не спучені.
Таким чином, чим більше у вугіллі вміст вітриніту і лейптиніту і менше фюзиніту, тим спеченість краще.
Вихід летких речовин залежить від виду горючого первинного матеріалу і ступеня вуглефікації. Вихід летких речовин з торфу становить 65-75 % на суху беззольну масу, з бурого гумусового вугілля 45-65 %, сапропелітового 65-85 %, ліптобіолітового 65-80 % незалежно від ступеня вуглефікації.
Кам'яне вугілля Донбасу має вихід летких речовин від 45 % у довгополум'яного до 9 % у пісного вугілля, антрацити - від 2 до 9 %.
Для більш точного розділення антрацитів за виходом летких речовин визначають об'ємний вихід летких речовин по ГОСТ 7303-77. Визначення ведеться при 900 10 0С протягом 15 хв. шляхом визначення кількості газу, що виділився в протязі випробування.
Сірка у вугіллі
Сірка у вигляді різних сполук у великих або менших кількостях міститься у всіх ТГК незалежно від їх природи і ступеня метаморфізму.
При спаленні вугілля виділяються сірчисті сполуки, які кородують обладнання, а також шкідливо діють на навколишнє середовище. Сірка коксу погіршує його якість як металургійної сировини, оскільки в домні вона переходить у чавун, придаючи йому крихкість і знижуючи якість сталі, що одержують з нього, оскільки придає їй червоноламкість.
У торфах вміст загальної сірки коливається від 0,5 до 2,5 %, буре українське вугілля містить від 3 до 7 % сірки, підмосковне буре гумусове вугілля - 1,5 - 7,9 %. У вугіллі Донбасу вміст сірки змінюється від 0,5 до 9,3 %, а в антрацитах від 0,6 до 6,3 %. З урахуванням технологічної переробки для кам'яного вугілля Донбасу прийнято розподіл на 4 групи по сірчитості (табл. 2.9).
Таблиця 2.9 Сірчитість кам'яного вугілля Донбасу
Номер групиНазва груп , %
IМалосірчистіВід 0,5 до 1,5
IIСредньосірчистіВід 1,6 до 2,5
IIIСірчистіВід 2,6 до 4,0
IVВисокосірчистіПонад 4,0Для розробки методів знесірчення вугілля важливо знати не тільки загальний вміст сірки в ньому, але і вміст різних сірчистих сполук. У твердому паливі розрізнюють сірку органічну S0, що входить до складу органічної маси палива, сірку сульфідну Sc і піритну Sp, в яку входять сульфіди і бісульфиді металів, сульфатну, яка знаходиться у вигляді сульфатів металів, і елементну сірку, яка присутня у вугіллі у вільному стані. Сума вказаних різновидів сірки складає загальну сірку S. Показник технічного аналізу - загальна сірка вугілля (S, %) - вказує на сумарний зміст сірки у всіх з'єднаннях, перерахований умовно на елементну сірку (%) по відношенню до вугілля, що аналізується.
Згідно ДСТ 8606-72, і ДСТ 2050-75 прийнято три методи визначення масової частки загальної сірки у вугіллі: гравіметричний, алкаліметрічне і йодометричне титрування.
Гравіметричний метод оснований на поглинанні оксидів сірки, що утворюються при спаленні наважки палива, сумішшю Ешка, яка складається з магнезії і безводної соди, з утворенням сірчанокислих солей магнію і натрію. Солі, що утворилися, розчиняють в гарячій воді і осаджують хлоридом барію в підкисленому соляною кислотою розчині. По кількості сульфату барію обчислюють масову частку сірки. Міжнародний стандарт ISO 334-74 не має істотних відмінностей від описаного вище.