Технічний аналіз вугілля
,
де G1 - втрата маси при сушці проби, г;
G - маса початкової проби, г.
Вміст гігроскопічної вологи (волога повітряно-сухого вугілля) визначається в лабораторній пробі масою не менше 500 г, крупністю до 3 мм шляхом її сушки при 105-110 0С. Кам'яне вугілля сушать 60, буре 60 і антрацит 120 хв. Контрольна сушка має тивалість 30 хв. до розходження не більше за 0,1 %.
Аналітичну пробу перемішують і з різної глибини з двох трьох місць відбирають в заздалегідь зважені склянки наважки вугілля 1 0,1 г з точністю до 0,002 г. Наважки вміщують в заздалегідь нагріту до 105-110 0С сушильну шафу і сушать буре вугілля протягом 60 хв., кам'яне вугілля і антрацит 30 хв. Контрольні просушення, тривалістю по 10 хв., проводять доти, поки різниця в двох подальших зважуваннях буде менше за 0,001 г або до збільшення маси.
Прискорений метод визначення масової частки вологи заснований на висушуванні вугілля при температурі 140 5 0С. Для визначення вологи аналітичної проби тривалість сушки для кам'яного вугілля, антрацитів і продуктів мокрого збагачення становить 5 хв., бурого вугілля 20 хв.
Взаємозв'язок між природою, стпдією метаморфізму і складом вугілля і вмістом вологи спостерігається тільки в аналітичній пробі.
Вміст вологи в ТГК (Wа): в залежності від виду походження і стадії вуглефікації складає в торфах до 30 - 45 %;
бурому вугіллі: гуміти - від 5 до 25 %,
ліптобіоліти - 5-8 %,
сапропеліти - 4-8 %;
кам'яному вугіллі: Донецьке вугілля марок Д - до 9 %,
Г - до 5 %,
Ж - до 3,5 %,
К - до 2,5 %,
ПС - до 1,5 %,
П - до 1,0 %,
А - до 4,0 %;
ліптобіолітах - 1,5 - 3 %,
сапропелітах - до 2,5 %,
горючих сланцях - 4 - 5 %.У одному і тому ж вугіллі найбільшою вогкістю володіє вітриніт, найменшою - фюзиніт, лейптиніт займає проміжне, близьке до фюзиніту, положення.
Кількість вологи у вугіллі (загальної, робочої, зовнішньої і аналітичної) має велике практичне значення, сприяючи або перешкоджаючи окисленню і самонагріванню, погіршуючи сипкість і викликаючи змерзання вугілля, знижуючи енергетичний ККД використання вугілля.