Ферум

2Fe+6H SO (конц.) → →Fe (SO ) +3SO ↑+6H O

Fe+6HNO (конц.) → →Fe(NO ) +3NO ↑+3H O.

(на холоді концентровані нітратна і сульфатна кислоти пасивують залізо).

6. Витісняє метали, що стоять правіше від нього в ряді напруг, із розчинів їх солей:

Fe+CuSO →FeSO +Cu↓

Сполуки двовалентного феруму.

Гідроксид феруму (ІІ)

Одержання

При дії розчинів основ на солі феруму (ІІ) без доступу повітря

FeCl +2KOH→2KCl+Fe(OH) ↓.

Хімічні властивості.

Fe(OH) - слабка основа, розчиняється в сильних кислотах

Fe(OH) +H SO →FeSO +2H O

Fe(OH) +2H →Fe +H O

При прожарюванні Fe(OH) без доступу повітря утворюється оксид феруму (ІІ) FeO

Fe(OH) → →FeO+ H O

У присутності кисню повітря білий осад Fe(OH) , окислюючись, буріє – утворюється гідроксид феруму (ІІІ) Fe(OH) .

4 Fe(OH) +O +2H O→4 Fe(OH) .

Сполуки феруму (ІІ) мають відновні властивості, вони легко перетворюються на сполуки феруму (ІІІ) під дією окисників

10FeSO +2KMnSO +8H SO →5Fe (SO ) +K SO +2MnSO +8H O

6FeSO +2HNO +3H SO→3Fe (SO ) +2NO↑+4H O

Сполуки феруму схильні до комплексоутворення (кординаційне число=6)

FeCl +6NH →[Fe(NH ) ]Cl

Fe(CN) +4KCN→K [Fe(CN) ] (жовта кров‘яна сіль).

Якісна реакція на Fe