Хімія мила

ВЛАСТИВОСТІ МИЛА

Горіння

При горінні мила утворюються вуглекислий газ, вода та мінеральна сіль, що ускладнює подальший хід процесу. Наприклад, повне окиснювання стеарату натрію протікає в такий спосіб:

2C17H35COONa + 5202 → 35С03 + 35Н20 + Na2CO3.

Однак у реальних умовах не весь Карбон, що міститься в милі, устигає прореагувати з киснем, і спостерігається виділення вуглецю у вигляді сажі.

Як сіль, утворена слабкою кислотою і сильною основою, мило піддаєть ся гідролізу, і його розчин має лужну реакцію Воно також вступає в реакцію обміну.

Взаємодія з кислотами й солями

PCOONa + НС1 → RCOOH1 + NaCl,

2RCOONa + CuS04 → (COO),Cu↓ + Na,S04Солі вищих жирних кислот, крім солей Калію, Натрію й Амонію, практично не розчиняються у воді, і мило погано милиться у воді, яка містить велику кількість солей Кальцію або Магнію Солі, що утворюються в результаті об¬мінних реакцій, випадають в осад Тому кальцій гідроксид для отримання мила не використовують «Обробка жиру вапном дає нерозчинне і, отже, непридатне мило, годі як при обробці содою вийшло б розчинне мило, що могло стати в пригоді колоністам у побуті» (Ж. Верн. «Таємничий острів»)

Крім мила для миття й прання можна використовувати безліч синтетичних речовин або дарунків природи «Нехай принесе в умивальню побільше мила, хвощу, поташу, кіпрського кореня диких бобів, відвару лотоса і взагалі всяких миючих засобів» (В. Нефф «Перстень Борджа»). Миття (прання) — сукупність складних взаємозалежних і взаємообумовлених фізико-хімічних процесів, що і вводяться до розчинення бруду в миючому середовищі Не вдаючись у подро¬биш, розглянемо дію мила.

Миючий ефект обумовлений процесами, що відбуваються на поверхні роз¬чину, де в зв'язку зі специфікою будови зосереджені молекули мила (такі речо¬вини називаються поверхнево-активними - ПАР).

У воді мила - розчинні солі — дисоціюють на іони

PCOONa + HC1 ↔ RCOO + Na+1

Аніон складається з протяжного гідрофобного («що не любить воду») вуг¬леводневого фрагмента - «хвоста» - R і гідрофільної («що любить воду») «голови» - СОО. Наявність фрагмента, що «не любить воду», призводить до того, що в розчинах мило існує у вигляді макромолекулярних утворень — мі¬цел - сукупності аніонів, орієнтованих гідрофобними «хвостами» усереди¬ну, а зарядженими «головами» назовні, де формується шар із полярних молекул води розчинника Побачити міцели без спеціальної апаратури не можна, але, здійснивши нескладний дослід, можна побічно переконатися в їх¬ньому існуванні

Алхімічний принцип «подібне розчиняється в подібному» лежить в основі дії миючих засобів Мило сприяє змочуванню поверхні й проникненню миючого середовища між забруднювачем і забрудненим тілом.

«Подібне в подібному» — біля гідрофобної поверхні забруднювача знахо¬дяться гідрофобні «хвости» мила. Навколо гідрофільних «голів» формується зо¬внішній шар із молекул води — відбувається теж саме, що й при розчиненні мила Утворені міцели досить міцні, щоб забезпечити дроблення забруднювача, відривання його частинок від забрудненого тіла й перехід до складу миючого середовища.

Отже, ефективність дії миючих засобів залежить від ряду факторів, а саме від здатності