Оцінка якості води басейну Самари в умовах техногенного впливу

Дослідження показали, що майже у всіх пунктах спостережень за період 1994-1998 років поверхневі води належать до ІІІ класу якості (помірно забруднені), рідше до ІV класу якості (забруднені). Зокрема це стосується р.Солона-с.Новопавлівка (1995-1996 роки) та р.Вовча-смт.Васильківка (1995 рік).

Однак якщо розглядати якість води не лише з позиції класів якості води, а з позиції індексів забрудненості води постає зовсім інша картина. Так для р.Солона-с.Новопавлівка індекси забрудненості води варіюють від 1.51 (1997) до 2.81 (1996). Для р.Мокрі Яли – х.Грушевський індекс забрудненості води за час досліджень майже не змінюється і коливається в межах 1.91 – 1.95. Для р.Вовча в створі смт. Васильківка індекс забрудненості води коливається в межах 1.6 (1998) – 2.69 (1995), що відображає тенденцію зниження та стабілізації. Для р.Вовча в районі гирла індекс забрудненості води варіює від 1.28 (1996) до 2.01 (1994). Для р.Самари – м.Павлоград ІЗВ коливається в межах 1.39 (1995) – 2.26 (1997) – тенденція до зростання індекса забрудненості та відповідно погіршення якості води. Для р.Самара в замикаючому створі м.Новомосковськ індекси забрудненості води змінюються від 1.39 (1995) до 2.26 (1997), що також відображає певну тенденцію погіршення якості води.

У 1998 році відповідно до п. «в» ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Водного кодексу України», постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 244 з метою забезпечення дотримання природоохоронних вимог і встановлення екологічних пріоритетів стосовно поверхневих вод суші та естуаріїв України, а також з метою гармонізації українського природоохоронного законодавства із природоохоронним законодавством Європейського Союзу, з європейськими та міжнародними стандартами стосовно водної політики і поліпшення якості поверхневих вод, розроблено та впроваджено Методику екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями [4].

Методика розроблена робочою групою фахівців трьох інститутів - Інституту гідробіології Національної академії наук України, Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем і Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Мінекоресурсів України, а також за консультативною допомогою відповідальних спеціалістів Мінекоресурсів (Гідрометслужби) та Держводгоспу України.

Викладені в даній методиці загальні вимоги і єдині екологічні критерії, є основою для з'ясування тенденцій змін якості поверхневих вод суші та естуаріїв України в часі і просторі, визначення впливу на екосистеми водних об'єктів антропогенного навантаження, оцінки змін стану водних об'єктів, вирішення питань економічного і соціального характеру, пов'язаних із забезпеченням охорони довкілля та інформування громадськості.

Розробники Методики в комплекс показників екологічної класифікації якості поверхневих вод включають загальні і специфічні показники. Загальні показники, до яких належать показники сольового складу і трофо-сапробності вод (еколого-санітарні), характеризують звичайні властиві водним екосистемам інгредієнти, концентрація яких може змінюватись під впливом господарської діяльності. Специфічні показники характеризують вміст у воді забруднюючих речовин токсичної і радіаційної дії.

Елементарними ознаками якості води, на думку розробників Методики, є конкретні гідрофізичні, гідрохімічні, гідробіологічні та специфічні кількісні показники. Узагальнюючими ж ознаками якості вод є комплексні кількісні ознаки, що побудовані на інтегруванні елементарних ознак якості вод. На основі елементарних і узагальнюючих ознак визначаються класи, категорії та індекси якості вод.

Визначені за цими ознаками класи і категорії якості вод відображають природний стан, а також ступінь антропогенного забруднення поверхневих вод суші України.

Назви, дані класам і категоріям якості вод за їх станом, є такими [4]:

І клас з однією категорією (1) - відмінні;

ІІ клас - добрі, з двома категоріями: дуже добрі (2) і добрі (3);

ІІІ клас - задовільні, з двома категоріями: задовільні (4) і посередні (5);

ІУ клас з однією категорією (6) - погані;