Гідрохімічний режим і якість води основних приток річки західний Буг у межах волинської області

Таблиця 2. Середньобагаторічний вміст біогенних елементів у воді приток р.Західний Буг

(1998 – 2000 рр.)

Річка

NH4+, мг/л

NO2-, мг/л

NO3-, мг/л

PO43-, мг/л

Луга0,69 0,404,462,03

Студянка 1,19 0,331,51 3,0

Гапа0,68 0,112,12 3,25

Копаївка0,75 0,221,491,77

Амоній сольовий. Середньобагаторічні концентрації амонію сольового у всіх річках переви-щували ГДК водойм рибогосподарського призначення у 1,3 – 2,3 рази. Як видно з табл.2, найвищі концентрації амонійного азоту характерні для р. Студянки – 1,19 мг/л.

Нітрити. Середньобагаторічний вміст нітритів у воді досліджуваних приток був вищим ГДК у 1,3 – 5 разів. Відомо, що нітрити є нестійкою перехідною формою перебування азоту в природних водоймах і як показник забруднень мають значно менше аналітичне значення, ніж інші параметри азоту. Великі ж концентрації нітритного азоту можуть засвідчувати про потенційне забруднення води продуктами розпаду азотних сполук тваринного походження ( W.Hermanowicz [1984] ) [4].

Нітрати. Як показали дослідження (1998 – 2000 рр.), концентрації NO3- у воді приток р.Захід-ний Буг не перевищували ГДК (для азоту NO3- ГДК дорівнює 40 мг/л). В річкових водах не вияв-лено їх концентрування, оскільки нітрати вживаються гідробіонтами [5].Фосфати. Фосфати були наявними у воді рік у кількостях, що нище нормативних (3,5 мг/л). Їх вміст коливався від 1,77 до 2,03 мг/л, збільшуючись до 3 – 3,25 мг/л у воді річок Гапа та Копаївка.

Динаміка ж вмісту органічних речовин (ОР) у річковій воді в основному визначається надход-женням їх із сільськогосподарськими стічними водами. За концентраціями біохімічного спожива-ння кисню (БСКповн.) майже у всіх притоках відмічалось перевищення ГДК у 1,3– 1,5 рази

(табл. 3).

Таблиця 3. Середньобагаторічні концентрації органічних речовин у воді приток р.Західний Буг у межах Волинської області за 1998 – 2000 рр., мг/л

РічкаБСК повн.

Луга2,42

Студянка4,13

Гапа4,25