Визначення кислотності шкільного молока виробництва фірми Фавор

1. Аналіз стану проблеми на момент дослідження .

Вимоги до молока для Європейських виробників визначені Директивою Ради в ЄС/46/92 в області санітарно-гігієнічного контролю молока сирого та пастеризованого , а також продуктів на молочній основі.

Відповідно до вищезазначеного нормативного документа усі критерії оцінки молока поділяють на основні групи :

загальні критерії безпеки ;

загальні критерії якості ;

специфічні критерії безпеки

(для продуктів дитячого харчування)

специфічні критерії якості ;

Основні комплексні критерії якості та безпеки для усіх без виключення молочних продуктів – молоко має бути одержаним від здорової тварини в господарствах благополучних щодо інфекційних хвороб , відповідно діючому ветеринарному законодавству .

Кислотність молока – сировини – один із комплексних критеріїв безпеки та якості . Величина титруємої кислотності в першу чергу залежить від хімічного складу молока , а саме вмісту білків , фосфатнокислих солей , молочної та лимонної кислот , а також розчиненої вуглекислоти , що , в свою чергу залежить від породи тварин , стану здоров’я тварини , періоду лактації

(на початку лактації 20 º Т та поступово знижується до 12-14 º Т) , якості кормів (при нестачі в кормах кальцію або соковитих кормів , титруєма кислотність підвищується , а при переводі кормів на пасовищне утримання - знижується ) , індивідуальних особливостей тварин .Але статистично достовірно встановлено , що у свіжому молоці титруєма кислотність знаходиться в межах 16-18 º Т.

Білки молока обумовлюють 4-5 º Т , однозаміщенні фосфатнокислі солі 10-11 º Т , газові компоненти , кислоти та інші - 1-3 º Т . В процесі зберігання в молоці відбуваються біохімічні зміни , що викликають порушення структури білків , оболонок жирових кульок і призводить до підвищення кислотності , в тому числі за рахунок збільшення вуглекислого газу та молочної кислоти .

Крім хімічного складу , на титруєму кислотність молока впливає рівень вмісту та склад мікрофлори , при розвитку якої в молоці накопичуються продукти метаболізму , переважно органічні кислоти , що призводить до зростання титруємої кислотності . Зазвичай , ці процеси пов’язані з розвитком в молоці молочнокислих мікроорганізмів . При кислотності , вищу за 19 º Т впевнено можна казати про високий рівень молочнокислих мікроорганізмів .

З метою зниження небажаної мікрофлори і збільшення строків зберігання , молоко пастеризують або стерилізують .

Режими способів термообробки призводять до руйнування біологічно активних речовин часткової деструктуризації білків , зниженню засвоєння та корисності молока . На сьогоднішній день проблема з виробництвом продуктів тривалого терміну зберігання та високими споживчими якостями повністю не розв’язана.

Подвійна теплова обробка молока (перша пастеризація при 76 - 80 ° С - 7 хв. , друга - при 90-95 ° С – 7 хв. ) , яку застосовує підприємство „Фавор” має подовжити термін зберігання молока при +4 ° С до 3 днів без суттєвої біохімічної втрати компонентів молока . Поєднання високої температури з нетривалою витримкою обумовлене тим , що живі клітини мікроорганізмів більш чутливі до дії тепла ніж компоненти молока.

Для переконання в ефективності обраної технології пастеризації ми вирішили визначити кислотність шкільного молока , як критерія якості протягом 5 діб при зберіганні молока при 4 -6 ° С .