р – елементи ІV групи
Ціаністоводнева кислота—безбарвна, дуже летка рідина, кипить при 26,7° С і має характерний запах гіркого мигдалю.
У водному розчині ціаністоводнева кислота лише незначною мірою дисоціює на іони
(К = 8 • 10-10).
Ціаністоводнева кислота — сильна отрута, що діє смертельно навіть у мізерних дозах (менше 0,05 г).
Солі ціаністоводневої кислоти називаються ціанідами. З них найбільше застосовується ціанід калію.
Ціанід калію KCN — безбарвні кристали, що добре розчиняються у воді. Ціанід калію так само отруйний, як і синильна кислота. На повітрі під дією СО2 він досить швидко розкладається, виділяючи синильну кислоту і перетворюючись на карбонат:
2KCN + Н2О + СО2 = К2СО3 + 2HCN.
Як сіль дуже слабкої кислоти, ціанід калію у воді гідролізується:
CN- + Н2О = HCN + ОН
Тому розчин ціаніду калію має лужну реакцію і дуже пахне синиль¬ною кислотою. Аналогічні властивості має і ціанід натрію.
Ціаніди калію і натрію здатні розчиняти при наявності кисню по¬вітря золото і срібло. На цьому грунтується їх застосування для добу¬вання цих металів з руд. Крім того, їх використовують в органічному синтезі, для
гальванічного золотіння і сріблення.
Паливо і його види. Нафта, природний газ, кам'яне вугілля, а також багато сполук карбону відіграють важливу роль у сучасному житті як джерела добування енергії. При згорянні карбону і сполук, що містять карбон, виділяється теплота, яку використовують для виробничих процесів, опалення, готування їжі. Більша ж частина теп¬лоти перетворюється в інші види енергії і витрачається на виконання механічної роботи.
До основних видів палива належать викопне вугілля, торф, дрова, нафта і природний газ.
Викопне вугілля використовують безпосередньо для спа¬лювання і для переробки у цінніші види палива — кокс, рідке пальне, газоподібне паливо.
Викопне вугілля являє собою залишки стародавнього рослинного світу. Чим старіше вугілля, тим багатше воно на карбон. Розрізняють три головних види викопного вугілля.Антрацит — найдавніше з викопного вугілля. Відзначається ве¬ликою щільністю і блиском. Містить у середньому 95% карбону.
Кам'яне вугілля містить 75—90% карбону. З усіх видів викопного вугілля застосовується найбільше.
Буре вугілля містить 65—70% карбону. Має бурий колір. Наймо¬лодше з усіх видів викопного вугілля; часто зберігає сліди структури дерева, з якого воно утворилося. Буре вугілля має велику гігроскопіч¬ність і високу зольність (від 7 до 38%), тому його використовують тільки як місцеве паливо і як сировину для хімічної переробки. Зокрема, за допомогою гідрогенізації добувають цінні види рідкого палива — бензин і гас.
Торф — продукт першої стадії утворення викопного вугілля. Він відкладається на дні боліт з відмерлих частин болотного моху. Вміст карбону в торфі становить 55—60%. Основний недолік торфу як палива — висока зольність. Його використовують як місцеве па¬ливо.