Вода і її роль в житті людини
При недостатній кількості йоду у воді та їжі порушуються нормальний розвиток і функція щитоподібної залози, виникає енде¬мічне воло (зоб) (рис. 4.1). Для попередження цієї хвороби в енде¬мічних за волом регіонах люди повинні вживати сіль, в яку дано йодид калію (йодована сіль).
Велике гігієнічне значення має також наявність у воді фтору. Вміст його у воді в кількості від 0,7 до 1,5 мг/дм3 сприяє нормаль¬ному розвитку і мінералізації кісток та зубів. Надходження в організм води з підвищеною кількістю фтору (понад 1,5 мг/дм3) викликає захворювання, яке називають флюорозом (рис. 4.2-4.5). Воно про¬являється ураженням зубів у вигляді пігментованих білих, жовтих і коричневих плям на емалі різців (передніх зубів). При вмісті фтору у воді понад 5 мг/дм уражаються не тільки зуби, але і кістково-суглобовий апарат. Недостатня кількість фтору у воді (менше 0,7 мг/дм3) призводить до розвитку іншого захворювання зубів - карієсу (гнилі зуби). З метою профілактики карієсу зубів на головних спорудах деяких великих водого¬нів проводять збагачування води фто¬ром. Фторують воду фторидом чи кремнефторидом натрію. При надлиш¬ку фтору її дефторують.
4. Властивості води
Органолептичні властивості води зумовлені фізичними, хімічними і біологічними факторами.
Температура питної води повинна становити 8-12 °С. Така вода приємна на смак, освіжає, добре втамовує спрагу, швидко всмоктується і стимулює секреторну та моторну діяльність шлун¬ково-кишкового тракту. Тепла вода п'ється неохоче, всмоктується повільніше, погано вгамовує спрагу. Приймання її у великій кількості викликає неприємні відчуття І навіть нудоту.
Краще спрагу задовольняє прохолодна або гаряча вода, яка сприяє секреції слини і швидше всмоктується, ніж холодна або тепла. При будь-якій температурі найкраще задовольняє спрагу, посилюючи слиновиділення, міцний настій чаю. Пиття води, темпе¬ратура, якої менше 5 °С, викликає неприємні відчуття в порожнині рота, в тому числі зубний біль І може бути причиною переохолод¬ження горла і рота. Близькою до оптимальної є температура води підземних джерел, що залягають на глибині 15-20 м, і річні коли¬вання температури якої не перевищують 2 °С. Це свідчить про добру захищеність води з поверхні грунту.Людина віддає перевагу прозорій, без кольору, без неприємно¬го запаху і присмаку питній воді. Вода не повинна містити водні організми, завислі частки або плаваючі плівки, які можна розрізни¬ти неозброєним оком. Добра вода повинна бути прозорою на вигляд. Прозорість води характеризується здатністю її пропускати видиме світло і залежить від наявності в ній суспендованих части¬нок мінерального або органічного походження. Воду вважають дос¬татньо прозорою, якщо через 30-сантиметровий шар води можна прочитати звичайний друкарський шрифт.
Якість, протилежну прозорості, називають каламутністю. Ка¬ламутність води свідчить про забруднення її домішками ґрунту, стічними водами або про наявність недоліків в обладнанні криниць, свердловин чи каптажів (каптаж - це пристрій в місці виходу води із землі з метою запобігання замулюванню і забрудненню джере¬ла). Каламутні води гірше знезаражуються, і в них краще вижива¬ють мікроорганізми. Дуже каламутна вода може призвести до под¬разнення слизової оболонки шлунка і кишок.
Згідно з ДСанПіН України № 383 "Вода пинтна.,.", рівень каламутності не повинен перевищувати 0,5 (максимально — 1,5) НОК (нефелометричних одиниць каламутності). Вміст завислих часток у воді при цьому буде не більше 1,5 мг/дм3.
Колірність поверхневих і неглибоких підземних вод зумов¬люється наявністю в них гумінових речовин, які вимиваються з грунту І надають воді від жовтого до коричневого забарвлення. Крім того, колір води відкритого водоймища може бути спричинений розмноженням водоростей (цвітінням) і забрудненням стічними водами. Під час очищення води на головних очисних спорудах во¬догонів колірність води природного походження може знижувати¬ся. Глибокі підземні води безбарвні.
При лабораторних дослідженнях колїрності інтенсивність за¬барвлення води порівнюють із спеціальною шкалою стандартних розчинів і результат виражають у градусах колірності. За Г колір-ності приймається забарвлення розчину, що містить 1 мг платини у вигляді хлорошіатинату калію в 1 дм3 води, Колірність води понад 20° (35°) не бажана.
Присмак і запах води залежать від багатьох чинників. На¬явність органічних речовин рослинного походження і продуктів їх розпаду надає воді землистого, трав'янистого або болотного запаху і присмаку. При гнитті органічних речовин виникає характерний запах. Наявність і розкладання водоростей при цвітінні води надають їй рибного або огіркового запаху. Причиною запаху і присмаку води може бути забруднення її побутовими і промисловими стічни¬ми водами, пестицидами тощо.