Вода і її роль в житті людини
Загальне бактеріальне обсіменіння води, характеризується загальним мікробним числом (ЗМЧ). ЗМЧ - це кількість колоній-утворюючих одиниць (КУО), що визначають при посіві 1 см3 води на м'ясопептонний агар після 24 год вирощування при температурі 37 °С. У воді незабруднених і добре обладнаних артезіанських свер¬дловин кількість бактерій не перевищує 10-30 КУО/см3, у воді незабруднених шахтних колодязів - 300-400 КУО/см3, у воді по¬рівняно чистих відкритих водоймищ - 1000-1500 КУО/см3. У во¬догінній, добре очищеній і знезараженій воді ЗМЧ не повинно пере¬вищувати 100 КУО/см3. Одноразові визначення кількості бактерій ще не свідчать про якість води, їх необхідно проводити в динаміці. Раптове підвищення їх кількості є сигналом про забруднення води.
Найбільшим недоліком хімічних показників забруднення води, як і мікробного числа, є мала специфічність, оскільки причиною наявності їх у воді є не тільки обставини, пов'язані із забрудненням води нечистотами. Специфічним показником, який вказує на фе¬кальне забруднення джерела води, є визначення бактерій групи кишкових паличок (БГКП). При цьому визначають індекс БГКП. Чим більший індекс, тим більше фекальне забруднення води. У чистій воді артезіанських свердловин він становить приблизно 2КУО/дм3, в малозабруднених і добре обладнаних колодязях близько 100 КУО/дм3 води.
Ряд експериментальних досліджень показав, що коли при зне¬заражуванні води хлоруванням індекс БГКП був не більше 3 КУО/дм3, то у воді практично були відсутні патогенні мікроби тифо-паратетфоз-ної групи, збудники лептоспірозу, туляремії тощо. Цей показник було покладено в основу гігієнічної оцінки епідемічної безпеки води.
Стандарт зазначає, що при підвищенні індексу БГКП додатко¬во проводять дослідження води на наявність патогенних мікроор¬ганізмів, визначають кількість коліфагів в 1 дм3 води І фекальних коліформ в 100 см3 води. Наявність у воді термостабільних кишко¬вих паличок підтверджує фекальну природу забруднення.
Для уточнення походження фекального забруднення води людь¬ми чи тваринами визначають наявність стрептококів. У фекаліях тварин більше стрептококів, ніж кишкових паличок. Тому, якщо відношення кількості кишкових паличок до кількості стрептококів перевищує 4, то можна вважати, що вода забруднена фекаліями людини. Коли зазначене співвідношення менше 1, то вважають, що це забруднення тваринного походження.У деяких випадках проводять дослідження води на наявність вірусів. Якщо у хлорованій воді відсутні кишкові палички, то в такій воді відсутні й патогенні віруси. У таких випадках вірусологічне дослідження води не проводять і вода є безпечною для пиття.
За паразитологічними показниками вода не повинна місти¬ти патогенних кишкових найпростіших (клітин, личинок, цист лямблій, криптоспор), а в разі епідускладнень -дизентерійних амеб, балантидій, хламідій тощо. Не допускається у питній воді також наявність клітин, яєць і личинок кишкових гельмінтів. Ці показни¬ки нормуються у 25 дм3 питної води.
Показники нешкідливості хімічного складу питної води включають регламенти для неорганічних і органічних компонентів. Переважно до них відносяться1 високотоксичні хімічні елементи (2-го класу небезпеки). Вони допускаються у питній воді в такій кількості: алюміній — 0,2 (0,5) мг/дм3, барій і нікель - 0,1 мг/дм3, миш'як, селен і свинець не більше 0,01 мг/дм3. Дещо у вищих концентраці¬ях допускається вміст фтору (1,5 мг/дм3) і нітратів (45,0 мг/дм3). Сумарна концентрація пестицидів не повинна перевищувати 0,0001 мг/дм3, тригалометанів (ТГМ) - 0,1 мг/дм3,інакше вода буде негативно впливати на здоров'я людей.
Наявність токсичних речовин у воді головним чином пов'язана із забрудненням водойм промисловими стічними водами. У цих випад¬ках ознайомлення з технологією виробництва, санітарною ситуа¬цією або клінічною картиною виниклих захворювань дає можливість спеціалістові вирішувати питання про те, якими дослідженнями треба доповнити програму аналізу води. Про загальне забруднення води органічними речовинами можуть свідчити окисненість і вміст органіч¬ного вуглецю. Окисненість води марганцевокислим калієм не по¬винна перевищувати 4,0 мг/дм3, а вміст загального органічного вуглецю - 3,0 мг/дм3.
Хімічний склад води може впливати на виникнення і перебіг захворювань, викликаних надходженням в організм людини ряду мікроелементів. Відомо, що з водою в організм потрапляють такі мікроелементи: фтор, йод, мідь, цинк, селен, нікель тощо, що ма¬ють велике значення в обміні речовин. Вони в природі розподілені нерівномірно. Люди можуть одержувати їх з їжею і водою в недо¬статній або надлишковій кількості. Такі захворювання називають ендемічними, а місцевості - геохімічними провінціями. Як правило, вони охоплюють велику кількість людей і характерні для окремої місцевості, де в мінеральному складі ґрунту і води відсутні чи при¬сутні в надлишкових кількостях ті чи інші мікроелементи.