Синтетичні миючі засоби. Мила

Деякі забруднення білкового походження (кров, піт, молоко, соуси, яйця) відпираються особливо важко. Молекули білка міцно скріплюються з волокнами тканини й утримують жир, вуглеводи, механічні забруднення, причому міцність цих зв'язків згодом зростає (тому брудна білизна не повинна лежати довго в чеканні прання). При пранні в гарячій воді білок згортається і ще прочнее скріплюється з волокнами, а гаряча праска довершує справа. Для видалення забруднень білкового походження існують особливі пральні засоби, що містять ферменти – речовини біологічного походження, що при температурі не вище 40ос руйнують білки. Після замочування брудної білизни в розчинах миючих засобів, що містять ферменти, білкові забруднення легше віддаляються при наступному пранні. Про наявність у миючих засобах ферментів завжди повідомляється на упакуванні; на це часто вказує і наявність у назві миючого засобу приставки “био”.

Ці засоби призначені для прання виробів із лляних, бавовняних, штучних і синтетичних волокон. Їх не можна застосовувати для прання вовняних і шовкових тканин – разом з білковими забрудненнями може бути з'їдена і сама тканина. Необхідно пам'ятати про те, що підвищена (вище 60*C) температура убиває ферменти, так що ні замочувати білизну, ні стирати його в гарячій воді не можна.

Таким чином, поверхнево-активні речовини, лужні добавки, хімічні отбеливатели і ферменти – це основні речовини, що руйнують забруднення і видаляють їх із тканини, тобто основні компоненти сучасних СМЗ.Крім зазначених речовин СМЗ можуть містити ще ряд корисних добавок. Так, щоб білизна виглядала білосніжним, а пофарбовані речі –яскравими, до складу миючих засобів вводять оптичні отбеливатели – флуоресціюючі речовини (так називані білі барвники), що осідають на тканині при пранні, але не руйнують її. Вони поглинають із сонячного спектра невидимі ультрафіолетові промені і “переводять” їхній у промені видимі, причому такого кольору (синього чи фіолетового), що, складаючись з жовтим кольором, дає білий, іншими словами, оброблена поверхня відбиває видимого світла більше, ніж поглинає, - вона стає джерелом видимого світла, здобуває крім білизни особливу яскравість.

Щоб у випраної білизни був приємний запах, в усі миючі засоби вводять парфумерні віддушки.

Деякі речовини сприяють утворенню в миючому розчині рясної піни; їх вводять у миючі засоби, призначені головним чином для ручного прання. Уведення до складу СМЗ таких речовин – у більшості случаємо данина смакам минулого, коли стирали милом і при цьому вважалося, сто в миючому розчині повинне бути багато піни.

Миюча здатність сучасних СМЗ не визначається достатком піни. Більш того, є поверхнево-активні речовини, що зовсім не дають піни і проте чудово видаляють забруднення. Практично піна потрібна лише при ручному пранні речей з тонкої тканини, в’язаних речей і деяких інших, котрі стирають, не змочуючи сильно, щоб при сушінні вони не утратили форми. Рясна і стійка піна в миючих розчинах різко ускладнює прання в пральних машинах. По-перше, через піну знижується механічний вплив на тканину, необхідне для видалення бруду, по-друге, при рясній піні миючий розчин може переливатися через край. Тому для прання в пральних машинах випускаються малопінні засоби, що містять стабілізатори піни. При пранні такими засобами кількість піни невелика і, головне, мало залежить від температури (а як відомо, при використанні багатьох звичайних миючих засобів піни тим більше, чим вище температури прального розчину).

До назви вітчизняних миючих засобів, призначених для прання в пральних машинах, часто додають слово “автомат” (наприклад, “Ера-автомат”, “Лотос-автомат”). Ними можна стирати, звичайно, і вручну.

Існують і інші функціональні добавки: активатори розкладання хімічного відбілювача, гідротропи – речовини, що поліпшують розчинність компонентів, комлексони – речовини, що зв'язують солі заліза, і т.д.

Отже, миючі засоби, які надходять у продаж, різні по властивостях, призначенню, можуть бути порошкоподібними, рідкими, у виді паст. З усього різноманіття цих засобів треба вибрати те, що вас більше влаштовує.

Переваги порошків очевидні – вони швидко розчиняються у воді, ними можна прати у воді будь-якої твердості завдяки великому змісту триполіфосфатів (чи їхніх замінників), у багато порошків уведено два чи більш УПАВШИ, що значно поліпшує їхню якість. Однак порошки при дозуванні порошать, а деякі люди погано переносять цей пил, що дратують органи подиху. Крім того, порошки сутужніше дозувати.

Миючі пасти не порошать і дуже компактні. У їхню сполуку іноді входять такі поверхнево-активні речовини, що у силу ряду технологічних причин не можна ввести в порошки. Паста більш м'яко діють на шкіру рук. Однак вони розчиняються у воді повільніше і містять у 1,5 – 2 рази менше триполифосфатов, чим порошки. Тому стирати ними можна лише у відносно м'якій воді.