ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОСТИХ ЕФІРІВ

Властивості

Прозора, рухома, легко спалахуюча, летюча рідина з своєрідним запахом, пекуча на смак. Розчинна в 12 частинках води, змішується в усіх співвідношеннях з органічними розчинниками.

Суміш парів з О2 і закисом азоту легко вибухає.

Ідентифікація

1.t кипіння 34-35 0С

2.S = 0,713 – 0,714

Домішки

В процесі виробництва і при зберіганні можна поділити на 4 групи

1.ненасичені сполуки (етилен, вініловий спирт, запах)

2.альдегіди (оцтовий) – реактив Неслера

3.кислоти (оцтова, сірчана, серниста) – визначають межу кислотності.

4.Пероксиди – найнебезпечніша домішка – вибухонебезпечна з розчином К1 який окислюється до 12 і забарвлює ефір в жовтий колір.

Щоб звільниттися від домішки пероксидів до препарату додають . Іде відновлення перексиду і окислення

При проведенні аналізу перш все виявляють наявність перкосидів, поблизу не повиино бути воню. Слід памятати про вогне- і вибухонебезпечність.

Зберігання

В добре закупорених скляних оранжевого скла в захищеному від світла місці і подалі від вогню. Склянки закупорюють кркровими пробками (гумові розбухають від парів ефіру, а скляні не дають герметичності) і заливають цинк-желатиновою масою.

Ефір для наркозу зберігають в добре закупорених склянках оранжевого скла, в умовах, що виключають дію О2 і не допускають утворення пероксидних сполук.

Закупорюють корковим корком під який підкладають цинкову фольгу (відновлює пероксиди і альдегіди), а поверх заливають спеціальною масою.

Кожні 6 місяців повний хімічний аналіз згідно ДФ Х.

Застосування

1.Ефір для наркозу – засіб для інгаляційного наркозу

2.Ефір медичний для приготвування настоянок, екстрактів, лікарських форм для зовнішнього застосування.

Дімедрол