Принципи аудиту. Стандарти і норми аудиту

Аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб мати можливість ефективно і своєчасно провести аудит. Метою планування, крім основного завдання - провести перевір¬ку ефективно і в строк, є: визначення очікуваного рівня до¬віри до даних обліку; порядок координації дій, причетних до аудиту осіб, викладення у вигляді програми характеру, строків і глибини аудиторських процедур. Одним із основних є принцип одержання аудиторських доказів (свідчень) у результаті незалежних (самостійних) аудиторських проце¬дур, що дозволяють аудитору скласти обгрунтований вис¬новок про достовірність фінансової звітності. Аудиторські процедури проводять для одержання доказів про повноту, точність і об'єктивність даних обліку та звітності.

Аудитор повинен глибоко вивчити систему обліку і вну¬трішнього контролю, на які він має опиратися при визна¬ченні обсягу і напрямів аудиту та аудиторських процедур. Якщо, наприклад, аудитор переконався, що інвентаризація проводилась не формально, а відповідно до прийнятого порядку, то вік може не проводити її, а довіритись даним результатів інвентаризації. При позитивній оцінці ведення обліку відповідних господарських операцій, внутрішнього контролю незалежні аудиторські процедури будуть вико¬нуватись у меншому обсязі.

Принцип суттєвості випливає з того, що аудитор пере¬віряє фінансову інформацію вибірково. Тому він повинен вміти вибрати найбільш вагомі господарські факти, на під¬ставі яких буде грунтуватись висновок аудитора.

На завершальній стадії аудитор повинен проаналізува¬ти і оцінити висновки одержаних аудиторських доказів для того, щоб сформувати аудиторський висновок про досто¬вірність фінансової інформації. Такий аналіз і оцінка сто¬суються того, що:

фінансова інформація була підготовлена на основі да¬них бухгалтерського обліку відповідно до прийнятої облі¬кової політики;

фінансова інформація подана згідно із діючим законо¬давством;інформація в цілому відповідає аудиторському знанню діяльності підприємства;

має місце адекватне відображення всіх матеріальних (суттєвих) питань, які стосуються правильного оформлення фінансової звітності.

Аудиторський звіт повинен містити чітке і ясне форму¬лювання висновків про фінансову інформацію. У позитив¬ному висновку висловлюється задоволення аудитора з усіх суттєвих аспектів обліку, звітності і фінансового стану під¬приємства. Якщо висловлюється протилежне судження (умовний висновок, висновок з обмеженням) або відмова від підтвердження, аудитор повинен точно і аргументовано вказати причини негативного висновку або викласти засте¬реження.

Міжнародні стандарти поділяють на три групи: загаль¬ні стандарти, стандарти практичної роботи, стандарти скла¬дання звіту аудитора (аудиторського висновку).

У загальних стандартах визначаються основні принципи і вимоги до професії аудитора, про що викладено вище. Перевірка повинна здійснюватись особами, які мають спе¬ціальну підготовку, кваліфікацію і ліцензію на проведення аудиторської діяльності. Однією із основних вимог є неза¬лежність, яка виражається в тому, що аудиторам надається право самостійно складати програму перевірки, використо¬вувати відповідну методику, одержувати необхідну інфор¬мацію для аудиторських висновків, мати доступ до всіх документів підприємства-клієнта. Аудитори повинні бути не¬залежними від законодавчої і виконавчої влади і діяти ли¬ше в межах законодавства. Аудитор зобов'язаний діяти з належною увагою і обережністю відповідно до прийнятих стандартів, добре знати фінансові системи, законодавчі ак¬ти, бухгалтерську справу, звітність тощо. Аудитор може використовувати результати роботи інших та внутрішніх аудиторів, експертів, але вся відповідальність за зроблені висновки за результатами аудиторської перевірки лежить на аудиторі, з яким укладено договір на проведення аудиту.

Робочі стандарти містять правила, якими належить ко¬ристуватись аудитору при виконанні перевірок. Вони вклю¬чають підготовку до аудиту, планування, збір інформації, використання робочих документів, одержання аудиторських доказів (свідчень), їх оцінку й аналіз, застосування відпо¬відних прийомів і способів перевірки, комп'ютерні методи аудиту та ін.

У стандартах звітності аудитора зазначені основні вимоги щодо форми і змісту звітності. Це, наприклад, такі: в аудиторському висновку (звіті) потрібно вказати, чи фі¬нансова звітність складена відповідно до законодавчих актів, чи підтверджується вона даними аналітичного і син¬тетичного обліку та первинними документами, чи дотриму¬вались правил ведення бухгалтерського обліку, єдиної об¬лікової політики протягом звітного періоду. В міжнародних стандартах вказуються типи аудиторських висновків (по¬зитивний, позитивний із застереженням, негативний, від¬мова від висновку) та при яких умовах дається та чи інша оцінка складеної фінансової звітності підприємства-клієнта.